РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ОСВІТИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-3-5Ключові слова:
діти з порушеннями слуху, освіта для глухих дітей, спеціальна школа, слабочуючі учні, спеціальна освіта в Закарпатті.Анотація
У статті висвітлюється історія створення та подальшого функціонування в Закарпатті шкіл для дітей з порушеннями слуху. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння та узагальнення інформації з науково-педагогічних видань та інтернет-ресурсів, синтез результатів дослідження. Метою дослідження було узагальнити інформацію про окремі аспекти роботи в Закарпатті шкіл для дітей із слуховою недостатністю, проаналізувати їхні можливості для проведення корекційної роботи та соціалізації вихованців. Показано, що на початковому етапі відкриття школи для дітей з порушеннями слуху в м. Ужгород велике значення відіграли спільні зусилля центральних та місцевих органів влади, допомога громадських організацій. Ця школа не тільки проводила певну слухомовну роботу з учнями, давала початкову освіту, але й сприяла отриманню певних професійних умінь, тобто соціалізації вихованців. Реальна професійна допомога щодо корекції порушень слухового сприйняття учнів стала надаватися тільки в радянський період, коли до педагогічної роботи приступили фахівці-сурдопедагоги, а кабінети школи були обладнані звукопідсилювальною апаратурою. Вагомий внесок у процес підготовки випускників школи до самостійного життя було задіяно шляхом активного позакласного життя учнів через участь у спортивних секціях, творчих виставках та фестивалях. Відкриття в Закарпатті ще однієї школи для дітей з порушеннями слуху в м. Хуст дало змогу диференціювати ці заклади на школу для глухих та школу для слабочуючих. Стабільна та успішна робота обох спеціальних шкіл в регіоні свідчить про наявність рівного доступу до якісної освіти для дітей із слуховою недостатністю. Перспективи розвитку цих закладів освіти ми вбачаємо в активному використанні інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальному та корекційному процесах, удосконаленні професійної майстерності педагогів, посиленні виховної роботи з учнями з метою формування відповідального громадянина своєї держави.
Посилання
Гомоннай В.В., Росул В.В., Талапканич М.І. Школа та освіта Закарпаття. Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського комітету у справах преси та інформації, 1997. 248 с.
Золоті сторінки історії школи. URL: http://www.specdeef.uz.ua/school
Історія Хустської спеціальної школи-інтернату І–ІІІ ступенів. URL: https://khust-internat.at.ua/index/istorija_khustskoji_specialnoji_zagalnoosvitnoji_shkoli_internat_i_iii_stupeniv/0-6
Колишкін О.В. Вступ до спеціальності «Корекційна освіта»: навч.посіб. О.В. Колишкін. – Суми: Університетська книга, 2015. – 392 с.
Нариси історії Закарпаття. Том 1 (з найдавніших часів до 1918 року). – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського комітету у справах преси та інформації, 1993. – 436 с.: 76 с. іл.
Нариси історії Закарпаття. Т. ІІ (1918–1945). Редакційна колегія І. Гранчак, Е. Балагурі, І. Грицак, В. Ілько, І. Поп: історія. – Ужгород: видавництво «Закарпаття», 1995. – 663 с.
Шевченко В.М. Розвиток спеціальної освіти для дітей з порушеннями слуху в Україні (ХІХ– початок ХХ ст.). URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/22008