ОСНОВНІ ЗАСОБИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-3-12

Ключові слова:

освіта у пенітенціарних закладах, засоби освітньої діяльності з ув’язненими, підготовка засуджених до ресоціалізації.

Анотація

Стаття присвячена проблемі організації освітнього процесу у пенітенціарних закладах та використанню виховних засобів впливу на засуджених під час перебування в них. Наголошено, що освітній процес у пенітенціарній системі стосується не лише можливості отримання фаху через організоване професійне навчання, але й використання засобів виховання, що сприяють виправленню особистості. Мова йде про освітньо-виховну спрямованість більшості заходів та видів діяльності, до яких залучаються засуджені, а також середовища (атмосфери) перебування у місцях позбавлення волі. Підкреслено, що основними засобами освітньої діяльності з ув’язненими є: режим відбування покарання (порядок, умови, устрій життя, нагляд, безпека, правила взаємодії та поведінки з адміністрацією, персоналом, між собою тощо); праця (залучення до трудової діяльності, виконання обов’язків); навчання (отримання загальної середньої чи професійної освіти); соціально-виховна робота (гуртки, проведення дозвілля, спорт тощо); зв'язок з громадськістю (благодійність, волонтерство, релігійні заходи, соціальні проєкти та ін.). Усі вони стосуються різних видів активності засуджених і передбачають їхню підготовку до успішної ресоціалізації. Доведено, що високий рівень комунікативної культури працівників в’язниці є необхідною передумовою успішного перевиховання засуджених, оскільки дає змогу налагодити взаємини, підібрати (індивідуалізувати, диференціювати) способи дій для їхнього виправлення, запропонувати поради, допомогти, досягти згоди, знайти спільні інтереси, виробити соціально-етичні правила. Спілкування спонукає до внутрішніх душевних перетворень, вироблення активної життєвої позиції, бажання стати відповідальним за власну долю. Взаємодія з авторитетними, морально стійкими людьми дає змогу розширити знання, наслідувати їхній досвід, розкрити власні можливості, співпрацювати, визначити свої цілі, набути впевненості, утвердити необхідні соціальні цінності та навички.

Посилання

Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: посібник. Дрогобич: Коло, 2003. 528 с.

Проскура В. Роль церкви у ресоціалізації засуджених до позбавлення волі. Український соціум. 2015. № 2. С. 17–25.

Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Фатхутдінова О.В. Правова педагогіка: навч. посіб. Херсон: Олді+, 2020. 326 с.

Шевченко О. Взаємодія пенітенціарної, освітньої та державно-правової систем з питань, що стосуються забезпечення права на здобуття освіти засудженими до позбавлення волі. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 2. Том 3. С. 33–35.

Ягунов Д. Пенітенціарна реформа як загроза правам людини. Право України. 2017. № 4. С. 154–160.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-10

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 4 ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА НАВЧАННЯ