ІНДЕКС МІКРОБНОГО ДИСБІОЗУ ПОРОЖНИНИ РОТА: ВІД МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ВИСНОВКУ ДО ЄДИНОГО ЧИСЛА У ПЕРЕДІМПЛАНТАЦІЙНОМУ СКРИНІНГУ

Анотація

Вступ. Мікробіологічний моніторинг на етапі підготовки до дентальної імплантації набуває дедалі більшого клінічного значення у зв’язку зі зростанням поширеності антибіотикорезистентних штамів в оральній мікробіоті та доведеним зв’язком між мікробіологічним профілем пародонтальних кишень і ризиком периімплантаційних ускладнень. Попри очевидну актуальність мікробіологічного скринінгу, стандартний лабораторний висновок надає якісну характеристику мікробіоти без кількісної міри дисбіотичних змін, придатної для стратифікації індивідуального ризику та обґрунтування клінічного рішення. Мета – розробити та здійснити первинну валідацію індексу мікробного дисбіозу (МДІ) порожнини рота – кількісного показника для передімплантаційного скринінгу стану мікробіоти пародонтальних кишень, розрахованого на основі результатів рутинного бактеріологічного дослідження. Матеріали та методи. До дослідження включено 59 пацієнтів із пародонтитом Stage II-III (EFP/AAP, 2017) на передімплантаційному етапі підготовки. Проведено мікробіологічне дослідження пародонтальних кишень із визначенням AMR-профілю (21 антибіотик). МДІ розраховувався як відношення кількості некоменсальних мікроорганізмів до загальної кількості виявлених таксонів. Для аналізу зв’язку МДІ з рівнем антибіотикорезистентності використано кореляцію Спірмена, критерій Краскела-Уолліса та ROC-аналіз. Результати. Середнє значення МДІ склало 21,0±19,9% (медіана 25,0%). Некоменсальна мікрофлора виявлена у 55,9% пацієнтів. За рівнями МДІ пацієнти розподілилися: низький ризик (МДІ = 0%) – 26 (44,1%), помірний ризик (МДІ > 0–33,3%) – 22 (37,3%), високий ризик (МДІ > 33,3%) – 11 (18,3%). Встановлено статистично значущий кореляційний зв’язок між МДІ та рівнем антибіотикорезистентності (r=0,363; p=0,005). Рівень AMR у групі високого ризику вдвічі перевищував показники групи низького ризику (медіана 2,5 vs 1,0; H=8,146; p=0,017). AUC МДІ щодо MDR-ризику становила 0,611 (95% ДІ: 0,463–0,759; поріг 33,3%). Множинна лікарська резистентність виявлена у 23 пацієнтів (39,0%); частота MDR зростала зі збільшенням рівня МДІ: 30,8% у групі низького ризику, 40,9% – помірного ризику, 54,5% – високого ризику. Висновки. МДІ є клінічно доступним кількісним показником, що перетворює стандартний мікробіологічний висновок на числову міру дисбіотичного ризику і дозволяє стратифікувати пацієнтів за ризиками на етапі підготовки до дентальної імплантації. МДІ демонструє статистично значущий зв’язок із рівнем AMR (r=0,363; p=0,005) та обмежену, але відмінну від випадкової дискримінаційну здатність щодо MDR (AUC=0,611; 95% ДІ: 0,463-0,759), що дозволяє розглядати його як інструмент первинного скринінгу, придатний для інтеграції в комплексні системи оцінки ризику.