Сучасні аспекти проблеми впливу важких металів довкілля на репродуктивне здоров’я жінок
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-2-18Ключові слова:
забруднення, вплив, доросле населення, вагітні, важкі метали, кадмій, біосубстрати, кров, сеча, сечостатева система, прееклампсія, промисловий регіонАнотація
Вступ. Сучасна ситуація в Україні характеризується погіршенням стану довкілля, що потребує від системи громадського здоров’я комплексних та ефективних дій, спрямованих, у тому числі, на раннє виявлення негативних факторів довкілля та профілактику їх впливу. Хімічний фактор з позиції гігієнічної значущості посідає пріоритетне місце у спектрі шкідливих чинників умов існування людини, а важкі метали найнебезпечніші забруднювачі навколишнього середовища, які мають широкий спектр негативних наслідків від порушень мікроелементного складу до токсичного ефекту і впливу на генеративну функцію людини. Зовнішні експозиції кадмію, як одного з розповсюджених токсикантів, особливо небезпечні для вагітних жінок. Мета дослідження. В изначення особливостей впливу кадмію, що міститься в об’єктах довкілля, на рівень внутрішнього забруднення організму вагітних та частоту прояву прееклампсії у жінок Дніпропетровської області. Матеріали та методи. Програма досліджень включала оцінку вмісту кадмію в життєзабезпечуючих середовищах довкілля та біологічних субстратах 89 здорових вагітних жінок атомно-абсорбційним методом, а також ретроспективний аналіз даних первинної статистичної документації про ускладнення вагітності. Результати. Встановлено, що кадмій постійно присутній в об’єктах довкілля в концентраціях, що знаходяться в межах нормативних значень, однак перевищують фонові рівні та результати досліджень, проведені на територіях еколого-геохімічного оптимуму. Не зважаючи на відносне санітарно-гігієнічне благополуччя об’єктів довкілля за вмістом кадмію, відзначається підвищення його концентрацій у біосубстратах – рівень металу в крові та сечі жінок промислових районів достовірно вищий порівняно з контролем (p<0,01), вміст кадмію у сечі 36-50% жінок досліджуваних районів м. Дніпро перевищує нормативний рівень. При цьому частота прояву прееклампсії у практично здорових вагітних жінок має пряму кореляційну залежність від рівня внутрішнього забруднення організму кадмієм. Висновки. Отримані нами результати свідчать про зростання рівня внутрішнього забруднення організму мешканців промислового регіону, обумовлених техногенним впливом, особливо у чутливих верств населення – вагітних, що викликає порушення систем адаптації організму жінки під час вагітності та супроводжується подальшим розвитком різних ускладнень, зокрема прееклампсії.
Посилання
Chorna VV., Khliestova SS., Humeniuk NI., Makhniuk VM., Sydorchuk T.M. Pokaznyky zakhvoriuvanosti i poshyrenosti ta suchasni pohliady na profilaktyku khvorob. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu, 2020;24(1):158-164.
Yuntunen HM., Onul NM. Osoblyvosti zakhvoriuvanosti dorosloho naselennia Dnipropetrovskoi oblasti na urolohichni khvoroby. Dovkillia ta zdorovia. 2023;4:11-15.
Kryvych IP., Chumak YuIu., Husieva HM. Suchasnyi stan zdorovia naselennia Ukrainy. Dovkillia ta zdorovia. 2021;3:4-12.
Balali-Mood М., Naseri К., Tahergorabi Z., Khazdair MR., Sadeghi М. Toxic mechanisms of five heavy metals: mercury, lead, chromium, cadmium, and arsenic. Front Pharmacol. 2021;12:643972.
Saini S., Dhania G. Cadmium as an environmental pollutant: ecotoxicological effects, health hazards and bioremediation approaches for its detoxification from contaminated sites. 2020. 10.1007/978-981-13-3426-9_15.
Satarug S. Cadmium sources and toxicity. Toxics. 2019;7:25. doi: 10.3390/toxics7020025.
David Johane Machate. Anthropogenic hyperactivity for natural resources increases heavy metals concentrations in the environment: Toxicity of healthy food and cancer risks estimated. Journal of Trace Elements and Minerals. 2023;4:100057. https://doi.org/10.1016/j.jtemin.2023.100057.
Kumar S., Sharma A. Cadmium toxicity: effects on human reproduction and fertility. Rev. Environ. Health. 2019;34:327–338. doi: 10.1515/reveh-2019-0016.
IARC. Available from: https://ec.europa.eu/health/scientific_committees/ opinions_layman/en/electromagnetic-fields/glossary/ghi/iarc-classification.htm
Schaefer HR., Dennis S., and Fitzpatrick S. Cadmium: mitigation strategies to reduce dietary exposure. J. Food Sci., 2020;85(2):260–267. doi:10.1111/1750-3841.14997
Hruzieva TS., Lekhan VM., Ohniev VA. et al. Biostatystyka: pidruchnyk dlia studentiv; under the editorship T Hruzieva TS., Vinnytsia: New Book, 2020:384