Віртопсія (віртуальна аутопсія) в судовій стоматології: особливості та перспективи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-1-8

Ключові слова:

судова стоматологія, віртопсія, віртуальна аутопсія, щелепно-лицева ділянка, конусно-променева комп’ютерна томографія

Анотація

Вступ. Віртопсія або ж віртуальна аутопсія представляє собою науково-практичний підхід, котрий базується на використанні цифрових методів візуалізації з метою ідентифікації та об’єктивізації змін в структурі тіла людини, чи окремої його ділянки, без проведення інвазійних втручань, або ж з мінімізацією обсягу таких до критично-необхідних. Мета дослідження. Проаналізувати можливості методу віртопсії як сучасного підходу до об’єктивізації змін стоматологічного статусу на основі цифрового аналізу даних в практиці судової стоматології. Матеріали та методи. Акумуляція даних щодо попередніх результатів застосування методу віртопсії у судово-стоматологічній практиці проводилася шляхом пошуку цільових публікацій у системі Google Scholar (https://scholar.google. com/) на основі наступних ключових слів «virtopsy», «forensic», «dentistry», «forensic odontology» з використанням функцій розширеного пошуку без застосування жодних фільтрів щодо глибини пошуку та дизайну досліджень, які відбирались для подальшого контент-аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. Реалізація методу віртопсії в сучасній судово-стоматологічній практиці передбачає накопичення набору цифрових даних про особу через наступні джерела інформації: цифрова медична/стоматологічна документація (дані цифрового реєстру пацієнта, дані цифрової стоматологічної карти пацієнта, дані цифрової пародонтологічної карти), цифрова фотографія (дані цифрового протоколу реєстрації змін стоматологічного статусу в ході лікування та отримані під час проведення судово-стоматологічних досліджень), цифрові інтраоральні скани або ж цифрові скани гіпсових моделей, цифрові реєстрати прикусу, цифрові скани слідів укусу, цифрові дентальні рентгенограми, цифрові томограми (результати конусно-променевої компютерної томографії та магнітно-резонансної томографії), дані трьохмірного сканування/фотографування поверхонь методом фотограмметрії, цифрові зовнішньолицеві 3D скани обличчя. Попри переваги застосування методу віртопсії у стоматологічній практиці існують і певні недоліки, які обмежують його широке провадження, та включають: дороговартісність технології, відсутність уніфікованих стандартів роботи з технологією, обмеженість візуалізації до мінімальних технологічних характеристик використовуваних приладів, неможливість оцінки характеристик запаху та кольору, залежність якості сканування від характеристик досліджуваних поверхонь, ризик втрати окремих даних при суміщенні результатів різних методів візуалізації, не усі патологічні стани можуть бути верифіковані чи диференційовані з використанням методу віртопсії, дефіцит необхідного обсягу доказів та таких високої якості щодо ефективності технології, проблема диференціації артефактів пов’язаних із станом тіла та його змінами до та після смерті. Висновки. Переваги застосування методу віртопсії у судово-стоматологічній практиці полягають у швидкості виконання даної процедури, зважаючи на можливості роботи із даними у цифровому середовищі, мінімізації потреби у інвазійних втручаннях та ризиків із ними пов’язаними, перспективі роботи та аналізу даних/доказів у трьохмірному просторі, оптимізації умов для зберігання даних, їх безпечної передачі та доступу до таких із залученням одразу декількох спеціалістів, зменшення впливу ефекту суб’єктивної інтерпретації доказів з полегшенням можливості до перевірки таких через віддалений доступ.

Посилання

A practical guide to virtual autopsy: why, when and how / L. Filograna, L. Pugliese, M. Muto et al. Seminars in Ultrasound, CT and MRI. 2019. Vol. 40(1). P. 56–66.

Ahuja P., Ansari N. Virtopsy: A New Era in Forensic Medico-Legal Autopsies. Autopsy-What Do We Learn from Corpses? 2022. IntechOpen. Vol. Chapter. P. 1–11.

Azizah W. N., Oscandar F., Damayanti M. A. Systematic review: oral and maxillofacial radiology as fundamental methods of virtual autopsy. Forensic Sciences Research. 2023. Vol. 8(3). P. 185–197.

Bae E. J., Woo E. J. Quantitative and qualitative evaluation on the accuracy of three intraoral scanners for human identification in forensic odontology. Anatomy & Cell Biology. 2022. Vol. 55(1). P. 72.

Bolliger S. A., Thali M. J. Imaging and virtual autopsy: looking back and forward. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2015. Vol. 370(1674). P. 20140253.

Digital forensic osteology–possibilities in cooperation with the Virtopsy® project / M. A. Verhoff, F. Ramsthaler, J. Krähahn et al. Forensic science international. 2008. Vol. 174(2-3). P. 152–156.

Digitization in forensic odontology: A paradigm shift in forensic investigations / R. Nagi, K. Aravinda, N. Rakesh et al. Journal of forensic dental sciences. 2019. Vol. 11(1). P. 5.

Feasibility and validation of virtual autopsy for dental identification using the Interpol dental codes / A. Franco, P. Thevissen, W. Coudyzer et al. Journal of forensic and legal medicine. 2013. Vol. 20(4). P. 248–254.

Forensic Imaging in Denmark, 20-year-experience: status and future directions: A positional statement from the Danish Forensic Imaging Group, of the Danish Association of Forensic Medicine / C. Villa, S. T. Larsen, K. Hansen et al. Forensic Imaging. 2024. Vol. 37(8). P. 200583.

Forensic odontology with digital technologies: A systematic review / S. Matsuda, H. Yoshida, K. Ebata et al. Journal of forensic and legal medicine. 2022. Vol. 74. P. 102004.

Goncharuk-Khomyn M. Digital Approaches in Forensic Dentistry Practice: Clustering or Fractal Differentiation?. Journal of Dentistry. 2022. Vol. 121. P. 103970.

Habiburrahman M., Wardoyo M. P., Yudhistira A. Virtopsy as a breakthrough in non-invasive autopsy: its principles and potential of application in developing countries during the COVID-19 pandemic. Journal of Health and Translational Medicine (JUMMEC). 2023. Vol. 26(2). P. 28–50.

Image guided virtual autopsy: An adjunct with radiographic and computed tomography modalities-An important tool in forensic identification / S. Rai, D. Misra, K. Tyagi et al. Journal of Indian Academy of Oral Medicine and Radiology. 2017. Vol. 29(4). P. 368–370.

Intraoral scanners in personal identification of corpses: Usefulness and reliability of 3D technologies in modern forensic dentistry / A. Putrino, V. Bruti, E. Marinelli et al. The Open Dentistry Journal. 2020. Vol. 14(1). P. 255–266.

Kadaiah B., Gowda C. Oral autopsy: A simple, faster procedure for total visualization of oral cavity. Journal of Forensic Dental Sciences. 2016. Vol. 8(2). P. 103–107.

Liu C., Ali N. L. Co-citation and bibliographic coupling based on connected papers: review of public opinion research in a broad sense in the west. Asian Social Science. 2022. Vol. 18(7). P. 29.

Maley S., Higgins D. Validity of postmortem computed tomography for use in forensic odontology identification casework. Forensic Science, Medicine and Pathology. 2023. Vol. 20(1). P. 43–50.

Nuzzolese E. Virdentopsy: Virtual dental autopsy and remote forensic odontology evaluation. Dentistry Journal. 2021. Vol. 9(9). P. 102.

Odontological identification dental charts based upon postmortem computed tomography compared to dental charts based upon postmortem clinical examinations / N. D. Jensen, P. C. Ulloa, S. Arge et al. Forensic Science, Medicine and Pathology. 2020. Vol. 16(2). P. 272–280.

Petersen M. V., Thomsen A. H., Hansen, K. FATAL: A Forensic AuTopsy Annotation tooL for digital recording of autopsy findings. medRxiv. 2024. P. 1–23.

Phulari R. G., Solanki B., Vasavada D. Virtopsy: a new developing science in forensic odontology. Stomatology Edu Journal. 2022. Vol. 9. P. 115–119.

Role of Various Stakeholders in Application of Artificial Intelligence to Forensic Odontology-A Potential Perspective / J. Pathak, N. Swain, D. Pathak et al. Annals of Dental Specialty. 2021. Vol. 9(1-2021). P. 47–52.

Sathyan P. VIRTOPSY: future of autopsy?. J Ind Dent Assoc Kochi. 2022. Vol. 4(2). P. 10–9.

Semiautomated robotic, CT-guided needle placement for postmortem CSF sampling–a Novel application of the Virtobot / S. Franckenberg, T. Sieberth, T. Frauenfelder et al. All Life. 2021. Vol. 14(1). P. 75–79.

Surabhi T. M., Bhateja S., Arora G. Virtopsy: an aid in forensic investigation. IP International Journal of Forensic Medicine and Toxicological Sciences. 2019. Vol. 4(4). P. 95–98.

Villa C., Lynnerup N., Jacobsen C. A virtual, 3D multimodal approach to victim and crime scene reconstruction. Diagnostics. 2023. Vol. 13(17). P. 2764.

Villa C., Flies M. J., Jacobsen C. Forensic 3D documentation of bodies: Simple and fast procedure for combining CT scanning with external photogrammetry data. Journal of Forensic Radiology and Imaging. 2017. Vol. 10. P. 47–51.

Virtobot–a multi‐functional robotic system for 3D surface scanning and automatic post mortem biopsy / L. C. Ebert, W. Ptacek, S. Naether et al. The international journal of medical robotics and computer assisted surgery. 2010. Vol. 6(1). P. 18–27.

Virtopsy approach: structured reporting versus free reporting for PMCT findings / W. Schweitzer, C. Bartsch, T. D. Ruder et al. Journal of Forensic Radiology and Imaging. 2014. Vol. 2(1). P. 28–33.

VIRTOPSY: minimally invasive, imaging-guided virtual autopsy / R. Dirnhofer, C. Jackowski, P. Vock et al. Radiographics. 2006. Vol. 26(5). P. 1305–1333.

Virtopsy® / W. Schweitzer, M. Thali, R. Breitbeck et al. Health Manag. 2014. Vol. 14(2). P. 37.

Virtopsy–radiology in forensic medicine / S. Grabherr, B. A. Stephan, U. Buck et al. Imaging Decisions MRI. 2007. Vol. 11(1). P. 2–9.

Virtual autopsy as a screening test before traditional autopsy: the verona experience on 25 cases / V. Cirielli, L. Cima, F. Bortolotti et al. Journal of pathology informatics. 2018. Vol. 9(1). P. 28.

Virtual autopsy using imaging: bridging radiologic and forensic sciences. A review of the Virtopsy and similar projects / S. A. Bolliger, M. J. Thali, S. Ross et al. European radiology. 2008. Vol. 18. P. 273–282.

Visual research discovery using connected papers: A use case of blockchain in libraries / A. Kaur, R. Sharma, P. Mishra et al. The Serials Librarian. 2022. Vol. 83(2). P. 186–196.

Yadav J., Yadav M. Virtual Autopsy–Way forward in Forensic Medicine. Journal of Indian Academy of Forensic Medicine. 2021. Vol. 43(4). P. 374–378.

Zangari F. Personal identification and ethical values. The Journal of Forensic Science Education. 2022. Vol. 4(2). P. 1–4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-31

Номер

Розділ

Статті