ВПЛИВ ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS RUBRA L.) НА ЛІСОВІДНОВНІ ПРОЦЕСИ ГОЛОВНИХ ЛІСОУТВОРЮЮЧИХ ДЕРЕВНИХ ВИДІВ У ЛІСОСТАНАХ БАСЕЙНУ СЕРЕДНЬОЇ ТЕЧІЇ Р. УЖ
DOI:
https://doi.org/10.32782/1998-6475.2023.55.62-67Ключові слова:
природне поновлення, Quercus rubra L., Ужгородське лісництво, рослинні інвазії, підрістАнотація
Стаття містить результати вивчення впливу дуба червоного (Quercus rubra L.) на лісовідновні процеси головних лісоутворюючих деревних видів у лісостанах басейну середньої течії р. Уж. Досліджено лісостани з участю у складі деревостану дуба червоного не менше 3 одиниць. Аналіз результатів обліку особин підросту деревних рослин у досліджуваних лісах показує на досить інтенсивне природне поновлення дуба червоного, яке коливається в межах 46,0–449,0 тис. шт. га-1. У переважній більшості випадків підріст має висоту до 0,5 м. Частки підросту головних лісоутворюючих деревних видів є незначними і в середньому становлять для бука лісового (Fagus sylvatica L.) – 2,1%; дуба скельного (Quercus petraea Liebl.) – 3,1%; клена-явора (Acer pseudoplatanus L.) – 4,2%; граба звичайного (Carpinus betulus L.) – 1,6%; липи дрібнолистої (Tilia cordata Mill.) – 1,4%. Встановлено, що інтенсивно процес природного поновлення відбувається на південних схилах, де чисельність підросту дуба червоного коливається в межах 46,0–449,0 тис. шт. га-1. Найменша інтенсивність природного поновлення виявлена на північних схилах. Аналіз розподілу підросту за висотними групами показує, що на всіх досліджуваних ділянках переважає підріст висотою до 0,5 м і частка якого в середньому становить 85,9% і змінюється в межах 43,0–100%, частка підросту висотою 0,51–1,5 м становить у середньому 10,4% та підріст вище 1,5 м–3,7%. Основним негативним чинником, що впливає на формування підросту головних лісоутворюючих порід (дуба скельного та бука лісового) є підріст дуба червоного, що зумовлено особливістю деяких елементів репродуктивної біології цього виду (вік репродуктивної здатності, періодичність та рясність плодоношення) та його високою конкурентоздатністю. Значна кількість особин підросту дуба червоного під наметом деревостану є однією з важливих причин пригніченості процесів природного поновлення головних лісоутворюючих порід, та зменшення представленості цих та інших аборигенних видів у складі підросту.
Посилання
CHMURA, D. (2020) The spread and role of the invasive alien tree Quercus rubra (L.) in novel forest ecosystems in Central Europe. Forests, 11(5), 586. DOI: 10.3390/f11050586
CROW, T.R. (1988) Reproductive Mode and Mechanisms for Self-Replacement of Northern Red Oak (Quercus rubra) – A Review. Forest Science, 34(1), 19–40. DOI: 10.1093/forestscience/34.1.19
DEBRYNIUK, M.Yu., PRYDKA, P.P. (2013) Dub chervonyi (Quercus rubra L. ) u lisovykh nasadzhenniakh Stradchivskoho NVLK: poshyrennia ta lisivnycho-taksatsiina kharakterystyka. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 23(17), 9-14.
GOTTSCHALK, K.W. (1994) Shade, leaf growth and crown development of Quercus rubra, Quercus velutina, Prunus serotina and Acer rubrum seedlings. Tree Physiology, 14, 735-749.
HARALAMB, A.T. (1967) Culture of forest species. Editura AgroSilvică, Bucureşti.
HAYDA, Y., MOHYTYCH, V., BIDOLAKH, D., KUZOVYCH, V., SUŁKOWSKA, M. (2022) The introduction of red oak (Quercus rubra L.) in Ukrainian forests: advantages of productivity versus disadvantages of invasiveness. Folia Forestalia Polonica, 64(4), 245–252. DOI: 10.2478/ffp-2022-0023
HORDIIENKO, M.I., HUZ, M.M., DEBRYNIUK, Yu.M., MAURER, V.M. (2005) Lisovi kultury. Kamula, Lviv. (in Ukrainian).
HROM, M.M. (2005) Lisova taksatsiia. UkrDLTU, Lviv. (in Ukrainian).
KESERŰ, Z., CSIHA, I., CSABA, K., RÁSÓ, J., RÉDEI, K. (2017) Vörös tölgyesek természetes felújítása és erdőnevelése: esettanulmányok. Erdészettudományi Közlemények, 7(2), 115-125. DOI: 10.17164/EK.2017.008
KUCHER, O., DIDUKH, Y., PASHKEVYCH, N., ZAVIALOVA, L., ROZENBLIT, Y., ORLOV, O., SHEVERA, M. (2023) The impact of northern red oak (Quercus rubra; Fagaceae) on the forest phytodiversity in Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 80(6), 453–468. DOI: 10.15407/ukrbotj80.06.453 Lisotaksatsiinyi dovidnyk (2020) (Eds. A.M. Bilous, S.M. Kashpor, V.V. Myroniuk). Lira, Dnipro. (in Ukrainian).
LOS, S.A., TERESHCHENKO, L.I., HAIDA, YU.I., SHLONCHAK, H.A., MYTROCHENKO, V.V., SHLONCHAK, H.V., VYSOTSKA, N.YU., TOROSOVA, L.O., NEIKO, I.S., SAMODAI, V.P., HRYHORIEVA, V.H., OBOZNYI, O.I., KOKHANYI, S.H., YATSYK, R.M., HRECHANYK, R.M., SAPITON, O.A.,KORNIIENKO, V.P., KUKLYSHYN, V.O., MYKHAILOV, P.P., YURKIV, Z.M., BLYSTIV, V.I., HULA, L.O., PETRYCHENKO, N.V., HUZ, M.M., DANCHUK, O.T. (2017) Nastanovy z lisovoho nasinnytstva. Derzhavne ahentstvo lisovykh resursiv Ukrainy, Kharkiv (in Ukrainian).
MAJOR, K.C., NOSKO, P., KUEHNE, C., CAMPBELL, D., BAUHUS, J. (2013) Regeneration dynamics of non-native northern red oak (Quercus rubra L.) populations as influenced by environmental factors: A case study in managed hardwood forests of southwestern Germany. Forest Ecology and Management, 291, 144–153. DOI: 10.1016/j.foreco.2012.12.006.
MILEV, M., ALEKSANDROV, P., PETKOVA, K., ILIEV, N. (2004) Sowing materials from broad-leaved species. Videnov & Son Ltd., Sofia (in Bulgarian).
MOLOTKOV, P.I., MAMONOV, N.I., HNIDENKO, V.I., MOLOTKOVA, I.I. (1971) Natural regeneration of forests. Karpaty, Uzhhorod (in Ukrainian).
MYRONIUK, V.V., SVYNCHUK, V.A., BILOUS, A.M., VASYLYSHYN, R.D. (2019) Lisova taksatsiia: navchalnyi posibnyk. NUBiP Ukrainy, Kyiv. (in Ukrainian).
NEGULESCU, E., SĂVULESCU, A.L. (1957) Dendrology. Editura Agro-Silvică de Stat, Bucureşti.
NICOLESCU, V-N., VOR, T., MASON, W.L., BASTIEN, J.-CH., BRUS, R., HENIN, J.-M., KUPKA, I., LAVNYY, V., LA PORTA, N., MOHREN, F., PETKOVA, K., RÉDEI, K., ŠTEFANČIK, I., WĄSIK, R., PERIĆ, S., HERNEA, C. (2020) Ecology and management of northern red oak (Quercus rubra L. syn. Q. Borealis F. Michx.) in Europe: a review. Forestry: An International Journal of Forest Research, 93(4), 481–494. DOI: 10.1093/forestry/cpy032
Normatyvno-dovidkovi materialy dlia taksatsii lisiv Ukrainy y Moldovy (1987) Urozhai, Kyiv (in Ukrainian).
NUSSBAUMER, A., WALDNER P., ETZOLD, S., GESSLER, A., BENHAM, S., THOMSEN, I.M., JØRGENSEN, B.B., TIMMERMANN, V., VERSTRAETEN, A., SIOEN, G., RAUTIO, P., UKONMAANAHO, L., SKUDNIK, M., APUHTIN, V., BRAUN, S., WAUER, A. (2016) Patterns of mast fruiting of common beech, sessile and common oak, Norway spruce and Scots pine in Central and Northern Europe. Forest Ecology and Management, 363, 237–251. DOI: 10.1016/j.foreco.2015.12.033.
Proekt orhanizatsii ta rozvytku lisovoho hospodarstva DP „Uzhhorodske LH” Zakarpatskoi oblasti (2011) Irpin. (in Ukrainian).
PROTOPOPOVA, V.V., SHEVERA, M.V. (2019) Invasive species in the flora of Ukraine. I. The group of highly active species. GEO&BIO, 17, 116–135. DOI: 10.15407/gb.2019.17.116
PYŠEK, P., SÁDLO, J., MANDÁK, B. (2003) Alien flora of the Czech Republic, its composition, structure and history. In: Plant Invasions: Ecological Threats and Management Solutions. (Eds. Child, L.E., Brock, J.H., Brundu, G., Prach, K., Pyšek, P., Wade, P.M., Williamson, M.). Backhuys Publishers, Leiden, pp. 113–130.
RIEPŠAS, E., STRAIGYTE, L. (2008) Invasiveness and ecological effects of red oak (Quercus rubra L.) in Lithuanian forests. Baltic Forestry, 2, 122–130.
SHAW, M.W. 1974. The reproductive characteristics of oak in Britain. The British Oak, its History and Natural History (eds M.G. Morris, F.H. Perring), Botanical Society of the British Isles Conference Report, 14, E.W. Classey Ltd., Faringdon. pp. 162–181.
STĂNESCU, V., ŞOFLETEA, N., POPESCU, O. (1997) Woody forest flora of Romania. Editura Ceres, Bucureşti.
TOKARSKA-GUZIK, B., DAJDOK, Z., ZAJĄC, M., ZAJĄC, A., URBISZ, A., DANIELEWICZ, W., HOŁDYŃSKI, C. (2012) Rośliny obcego pochodzenia w Polsce ze szczególnym uwzględnieniem gatunków inwazyjnych. Generalna Dyrekcja Ochrony Środowiska, Warszawa, 1-107.
VOR, T., LÜPKE, B.V. (2004) The growth of northern red oak, sessile oak and beech under different light regimes in the first two years after planting. Forstarchiv, 75, 13–19.
ZAVIALOVA, L.V. (2017) The most harmful invasive plant species for native phytodiversity of protected areas of Ukraine. Biological systems, 9(1), 87–107.
ZELNIK, I. (2012) The presence of invasive alien plant species in different habitats: Case study from Slovenia. Acta Biologica Slovenica, 55, 25–38.
