ВРАЗЛИВІСТЬ ОРНІТОФАУНИ ПОНИЗЗЯ РІЧКИ СУЛИ ДО ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ І АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ

Анотація

Орнітофауна пониззя річки Сули є вразливою до впливу комплексу природних і антропогенних факторів. Територія дослідження, що входить до складу Національного природного парку «Нижньосульський», поєднує різноманітні водно-болотні біотопи, які відіграють ключову роль у підтриманні біорізноманіття регіону. У результаті аналізу встановлено наявність 222 видів птахів, серед яких 24 занесено до Червоної книги України. Протягом 1991–2024 рр. на основі даних метеостанції м. Лубни зафіксовано підвищення середньорічної температури на 0,82 °C і зниження кількості опадів на 25,6 мм кожні 10 років, що свідчить про кліматичну тенденцію до потепління та посушливості регіону. Кліматичні зміни призводять до зсуву термінів міграції, скорочення площ гніздових угідь і зменшення кормової бази, особливо для водно-болотних видів птахів. Зокрема, чапля сіра (Ardea cinerea) і чапля біла велика (Egretta alba) демонструють більш ранній приліт і пізніший відліт, тоді як баклан великий (Phalacrocorax carbo) у теплі зими виявляє тенденцію до осілості. Дестабілізація гідрологічного режиму пониззя Сули, замулення русла та заростання проток призводять до втрати місць гніздування для таких видів, як лиска (Fulica atra) і гуска сіра (Anser anser). Антропогенний тиск, зумовлений пожежами, рубками, рибальством і рекреаційною активністю, додатково посилює деградацію біотопів. Випалювання сухостою спричиняє загибель кладок і пташенят, а шумові й візуальні фактори непокою змушують птахів залишати місця гніздування. У сукупності природні й антропогенні чинники формують стале багатофакторне навантаження, що знижує чисельність птахів і підвищує екологічну вразливість орнітокомплексів регіону.