Видовий склад інфузорій (Ciliata, Ciliophora) річки Уж у межах міста Ужгород та деякі аспекти фізіологічної толерантності ціліат до окремих факторів антропогенного походження
Ключові слова:
видовий склад інфузорій, сапробність, антропогенні фактори, забруднюючі речовини, екологічна толерантність, організми-біоіндикатори.Анотація
У статті представлено результати досліджень видового складу ціліат гідробіоценозу річки Уж в межах міста Ужгород і дані експериментів з вивчення впливу на інфузорій змішаних маточних культур амонійних солей (сульфату амонію), нітратів (нітрат натрію), фенолів (карболова кислота) та СПАР (хлоргексидин). Міститься детальний опис методики виконання роботи. Виявлено 39 видів інфузорій із 18 родин, які найпотужніше представлені в бентосних угрупованнях і представляють усі трофічні рівні з переважанням першого. За індикаторними видами якість води в річці Уж оцінена як α-мезосапробна. Встановлено функціонально антагоністичний вплив на інфузорій амонійного і нітратного азоту (останній виступає для ціліат біогеном). Висловлено припущення про можливий ростозатримувальний ефект фенолів. Описано прояви ефектів хлоргексидину з порушення нормальної осморегуляції інфузорних клітин. Зроблено висновки про потенційно цінні в індикаторному відношенні види ціліат (Paramecium caudatum, Stentor polymorphus та Vorticella convallaria) та напрямки подальшого їх дослідження.
Посилання
БЕЗМАТЕРНЫХ, Д.М. (2007). Зообентос как индикатор экологического состояния водных экосистем Западной Сибири: аналитичексий обзор. Государственная публичная научно-техническая библиотека, Институт водных и экологических проблем. Серия Экология, 85, 87 с.
ВЛАСОВ, Б.П., ГИГЕВИЧ, Г.С. (2002). Высшие растения – биоиндикатор состояния водоемов В: Использование высших водных растеий для оценки и контроля за состоянием водной среды: Методические рекомендации. БГУ, Минск, 84 с.
ГЛАНЦ C. (1998). Медико-биологическая статистика (пер. с англ.). Практика, Москва, 459 с.
ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2014 рік. (2015). Закарпатська ОДА, Департамент екології та природних ресурсів, Ужгород. Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/wp-content /uploads/2012/02/Закарпатська-регдоповідь-2014.pdf (дата доступу: 10.04.2016).
ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2016 рік. (2017). Закарпатська ОДА, Департамент екології та природних ресурсів, Ужгород. Режим доступу: https://menr.gov.ua/files/ docs/Reg.report/Закарпатська%20рег%20доповідь%202016.pdf (дата доступу: 10.09.2017).
ЗВІТ про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2002 рік. (2003). Державне управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області, Ужгород. Режим доступу: http://dovkillia.in.ua/pdf/regreports /zakarpattya _2002.pdf (дата доступу: 06.04.2016).
КАПЛИН, В.Г. (2001). Биоиндикация состояния экосистем. Самарская ГСХА, Самара, 143 с.
КОВАЛЬЧУК, А.А. (2010). Видовой состав и количественное развитие донных инфузорий р. Уж в пределах Украины (бассейн Тисы). Гидробиологический журнал, 46(3), 19-28.
КОВАЛЬЧУК, А., ЦАПУЛИЧ, О., СТЕГУН, В., ТОКАР, Т. (2003). Первинна продукція та деструкція органічної речовини – необхідний елемент гідробіологічного моніторингу транскордонної р. Уж (Закарпаття). Матеріали 3-ї зустрічі УРМ: Раціональне використання водних ресурсів – необхідний елемент стійкого розвитку, с. Осій. Ліра, Ужгород, 56-57.
КОВАЛЬЧУК, А.А., БОШКО, Е.Г. (1979). Об использовании оксипропилцеллюлозы для затормаживания движения простейших. Вестник зоологии, 2, 62.
КОКОВА, В.Е. (1982). Непрерывное культивирование беспозвоночных. Наука, Новосибирск, 168 с.
КОНОВАЛОВА, О.А. (2010). Фитопланктон как показатель качества воды разнотипных водоемов территории города Омска. Вестник Алтайского государственного аграрного университета, 67(5), 64-67.
СИМАКОВА, А.В., ПАНКОВА, Т.Ф. (2015). Культивирование протистов: учебно-методическое пособие. Издательский Дом Томского государственного университета, Томск, 68 с.
ЛИХАЧЕВ, С.Ф., ГЛАЗЫРИН, Д.О., ЛИННИК, А.А. (2014). Морфофизиологические и экологические адаптации свободноживущих ресничных инфузорий (Ciliata, Ciliophora) – индикаторов качества воды в водоймах. Современные проблемы науки и образования, 6. Режим доступу: http://www.science-education.ru/ru/article/ view?id=15338.
МЕТОДИЧЕСКИЕ рекомендации по отбору, обработке и анализу гидробиологических проб воды и грунта (2008). Фролова, Г.И. (Ред.). Лесная страна, Москва, 122 с.
МУКМИНОВ, М.Н., ШУРАЛЕВ, Э.А. (2011). Методы биоиндикации: учебно-методическое пособие. Казанский університет, Казань, 48 с.
РОМАНЕНКО, В.Д., АРСАН, О.М., ДАВИДОВ, О.А., ДЬЯЧЕНКО, Т.М., ЄВТУШЕНКО, М.Ю. (2006). Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. Логос, Київ, 408 с.
МЕТОДЫ оценки качества вод по гидробиологическим показателям: учебно-методическая разработка по курсу «Гидробиология» (2015). Деревенская, О.Ю. (Ред). КФУ, Казань, 44 с.
НІКОЛАЙЧУК, В.І. ВАКЕРИЧ, М.М., ШПОНТАК, Ю.М., КАРПЮК, М.К. (2015). Сучасний стан водних ресурсів Закарпаття. Вісник Дніпропетровського університету, Серія Біологія, Екологія, 23(2), 116 127.
ОКСИЮК, О.П. ДАВЫДОВ, О.А., КАРПЕЗО, Ю.И. (2010). Микрофитобентос как биоиндикатор состояния водных екосистем. Гидробиологический журнал, 46(5), 89-103.
ОКСИЮК, О.П., ДАВЫДОВ, О.А., КАРПЕЗО, Ю.И. (2009). Оценка экологического состояния водных объектов по фитопланктону и фитобентосу (на примере украинского участка Дуная). Гидробиологический журнал, 45(2), 3-12.
ОКСИЮК, О.П. ДАВЫДОВ, О.А., КАРПЕЗО, Ю.И. (2012). Санитарно-гидробиологическая оценка состояния речной части Каневского водохранилища на основе структурных показателей альгоценозов микрофитобентоса. Гидробиологический журнал, 48(2), 57-72.
ОКСИЮК, О.П., ДАВЫДОВ, О.А. (2010). Санитарно-гидробиологическая характеристика водных экосистем по микрофитобентосу. Гидробиологический журнал, 47(4), 66-79.
ПОДСЧЕТ клеток микроорганизмов в счетных камерах. (2017). Режим доступа: http://ekologyprom.ru/uchebnoe-posobie-po-teme-lfiziko-ximicheskie-i-gidrobiologicheskie-metody-issledovaniya-ekologicheskogo-sostoyaniya-vodoemovr/472-podschet-kletok-mikroorganizmov-v-schetnyh-kamerah.html (дДата доступа: 08.04.2015).
ПРО ЯКІСТЬ поверхневих вод в басейні річки Уж та шляхи їх покращення. (2015). Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. Режим доступу: http://buvrtysa.gov.ua/newsite/?p=5915 (дата доступу: 29.03.2016).
РАЧИНСКАЯ, А.В. (2011). Состояние сообщества микрофитобентоса Одесского прибрежья в районах с различной антропогенной нагрузкой. Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Естественные науки, 3(14), 35-81.
БЕДЕЙ І. (2016). Сміттєві ріки Закарпаття або Як закарпатці отруюють власну землю. Голос Карпат. Режим доступу: https://goloskarpat.info/analytics/56b1c8b1406ce/?utm_content=031 (дата доступу: 03.02.2016).
ЧИСЛЕНКО, Л.Л. (1968). Номограммы для определения веса водных организмов по размерам и форме тела (морской мезобентос и планктон). Наука, Ленинград, 108 с.
FOISSNER, W. (2016). Protists as bioindicators in activated sludge: Identification, ecology and future needs. European Journal of Protistology, 55, 75-94.
KAHL, A. (1930-35). Urtiere oder Protozoa. Wimpertiere oder Ciliata (Infusoria). In: Dahl F.: Die Tierwelt Deutschlands. G. Fischer, Jena, Bd. 18, 21, 25, 30. – 860 S.
PAYNE, R.J. (2013). Seven Reasons Why Protists Make Useful Bioindicators. Acta Protozoologica, 52, 105–113.
TECHNIQUES Used in Studying Ciliates (2015). Available at: https://www.gwu.edu/~darwin /Ciliates/technique/techniques.html#Observing%20Living%20Ciliates (accessed: 15 Feb. 2015).
DIAZ, J.M., LAYBOURN-PARRY, J.E.M. (2018). Protozoan microorganism. Available at: https://www.britannica.com/science/protozoan (accessed: 2-23-2018).
WELCOME TO CILIOPHORA. (2014). Available at: http://ciliateguide.myspecies.info
PROTISTE INFORMATION SERVER. (2017). Available at: http://protist.i.hosei.ac.jp updated: January 6, 2017.
TAXONOMIE UND ÖKOLOGIE VON CILIATEN (WIMPERTIERCHEN). (2016). Available at: http://www.ciliates.at
THE WORLD REGISTER OF MARINE SPECIES. (2018). Available at: http://www.marinespecies.org (accessed: 2018-03-13).
