ФІТОПАТОГЕННИЙ КОНТРОЛЬ ЗБУДНИКІВ ОСНОВНИХ ВИДІВ ХВОРОБ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР ГРИБНОЇ ЕТІОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/1998-6475.2023.54.7-12Ключові слова:
фітопатогенні мікроорганізми, фітосанітарний моніторинг, агроценоз, біологічне забрудненняАнотація
Важливим у забезпеченні здоров’я рослин і підтриманні належного фітосанітарного стану агроценозів є ведення постійного фітосанітарного моніторингу, ефективна діагностика та прогнозування розвитку і поширення шкідливих організмів грибної етіології. В роботі наводяться матеріали власних досліджень авторів щодо поширення та розвитку збудників основних видів хвороб зернових колосових культур (пшениці озимої та ячменю ярого) грибної етіології за період 2004–2022 рр. Визначено, що у фітопатогенному комплексі агроценозів пшениці озимої домінують кореневі гнилі: гельмінтоспоріозна (Bipolaris sorokiniana), фузаріозна (Fusarium spp.), прикоренева церкоспорельозна (Oculimacula yallundae), офіобольозна (Gaeumannomyces graminis), якими уражено у середньому до 70,0%, поширення хвороб – 50%, їх розвиток – 1,81%. У фітопатогенному комплексі ячменю ярого, окрім кореневих гнилей (Bipolaris sorokiniana, Fusarium spp.), домінували різновиди плямистості: темно-бура (Cochliobolus sativus), смугаста (Pyrenophora graminea), сітчаста (Pyrenophora teres), септоріоз листя (Mycosphaerella graminicola), борошниста роса (Blumeria graminis), ринхоспоріоз (Rhynchosporium secalis). Площі посівів ячменю ярого, уражених зазначеними хворобами, становлять у середньому 5,1–75,0%, поширеність цих хвороб коливається від 2,0 до 65,0%, a їхній розвиток – 1,2–35,0%. Фітопатогенні мікроорганізми підвищують рівень біологічного забруднення агроценозів та посилюють екологічні ризики в агроекосистемах, тому наявність актуальної інформації дає змогу вчасно оцінити рівень небезпеки та ризики, пов’язані з негативною дією фітопатогенних мікроорганізмів, розробити та застосувати ефективні заходи захисту рослин та мінімізувати втрати врожаю.
Посилання
BEZNOSKO, I., PARFENYUK, A., GORGAN, Т. (2021) Ecological role of winter wheat varieties is in phytosanitary optimization of agroecosystems. Ahrobiolohia, 1, 180–187. (in Ukrainian). DOI: 110.33245/2310-9270-2021-163-1-180–187
CAMPBELL, C.K., JOHNSON, E.M., WARNOCK, D.W. (2013) Identification of pathogenic fungi. Wiley-Blackwell, USA.
GUARO, J., GENE, J., STCHIGEL, M., FIGUERAS, A. (2012) Atlas of soil Ascomycetes. Issue 10 of CBS Biodiversity Series. Centraalbureau voor Schimmelcultures, Holland.
KORNIYCHUK, M.S. (2019) Fitosanitarnyi stan ahrotsenoziv v umovakh zminy klimatu ta shliakhy yoho pokrashchennia. Natsionalnyi naukovyi tsentr «Instytut zemlerobstva Natsionalnoi akademii ahrarnykh nauk Ukrainy», Kyiv (in Ukrainian).
KYRYCHENKO, A., HAVRYLIUK, N., KUZMENKO, L., RAICHUK, T., & BORKO, Y. (2021) Influence of weather conditions on entomological and phytopathogenic complexes of winter wheat in autumn and spring-summer growth season of the forest-steppe zone. Ukrainian Journal of Ecology, 11(2), 155–158.
LISCHUK, А.М., PARFENYUK, А.І., GORODYSSKA, І.М., BORODAI, V.V., DRAGA, М.V. (2022) Osnovni vazheli upravlinnia ekolohichnymy ryzykamy v ahrotsenozakh. Agroecological journal, 2, 74–85 (in Ukrainian).
MOSTOVYAK, I.I., DEMYANIUK, O.S., BORODAI, V.V. (2020) Osoblyvosti formuvannia fitopatohennoho fonu mikromitsetiv – zbudnykiv khvorob v ahrotsenozakh zernovykh zlakovykh kultur Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. Agroecological journal, 1, 28–38 (in Ukrainian).
MOSTOVYAK, I.I., DEMYANYUK, O.S., PARFENYUK, A.I., BEZNOSKO, I.V. (2020) Sort yak faktor formuvannia stiikykh ahrotsenoziv zernovykh kultur. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2, 110–118 (in Ukrainian).
OMELIUTA, V.P., HRYHOROVYCH, I.V., CHABAN V.S., PIDOPLICHKO, V.N., KALENYCH, F.S., PETRUKHA, O.Y., ANTONIUK, S.I., POZHAR, Z.A., TYSHCHENKO, YE.I., HRYHORENKO, V.H., KOVAL, M.K., CHERNENKO, O.O. (1986) Oblik shkidnykiv i khvorob silskohospodarskykh kultur. Urozhai, Kyiv (in Ukrainian).
PARFENYUK, A.I. (2017) Sort roslyn yak chynnyk biolohichnoi bezpeky v ahrotsenozakh Ukrainy. Agroecological journal, 2, 155–163 (in Ukrainian). DOI: 10.33730/2077-4893.2.2017.220172
PARFENYUK, A.I., VOLOSHCHUK, N.M. (2016) Formuvannia fitopatohennoho fonu v ahrofitotsenozakh. Agroecological journal, 4, 106–113 (in Ukrainian). DOI: 10.33730/2077-4893.4.2016.271247
PETRENKOVA, V.P., LUCHNA, I.S., (2016) Zalezhnist fitosanitarnoho stanu posiviv pshenytsi ozymoi vid pohodnykh umov. Visnyk Tsentru naukovoho zabezpechennia APV Kharkivskoi oblasti, 20, 60–68 (in Ukrainian).
SESSITSCH, A., WEILHARTER, A., GERZABEK, M. (2001) Microbial Population Structures in Soil Particle Size Fractions of a Long-Term Fertilizer Field Experiment. Applied and Environmental Microbiology, 67(9), 4215–4224. DOI: 10.1128/AEM.67.9.4215-4224.2001
TATARYNOVA, V.I., BURDULANIUK, A.O., ROZHKOVA, T.O. (2018) Fitopatohennyi control hrotsenoziv zernovykh kultur. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu: naukovyi zhurnal. Seria Ahronomiia i biolohiia, 3(35), 8–13 (in Ukrainian).
TRYBEL, S.I., SIHAROVA, D.D., SEKUN, M.P. (2001) Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv. Svit, Kyiv, pp. 174–175 (in Ukrainian).
TRYBEL, S.O., HETMAN, M.V., ANDRUSHCHENKO, A.V. (2010) Metodolohiia otsiniuvannia stiykosti sortiv pshenytsi proty shkidnykiv i zbudnykiv khvorob. Kolobih, Kyiv (in Ukrainian).
VASILYEVA, T.N., ALYAEVA, O.V., BIKTASHEVA, F.H., IVANOVA, E.A., LEBEDEV, S. (2019) Analysis of the soil treatment in the Urals conditions. In: IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 341(1), 1–5.
VAUGHAN, M., BACKHOUSE, D., PONTE, E. (2016) Climate change impacts on the ecology of Fusarium graminearum species complex and susceptibility of wheat to Fusarium head blight: A review. World Mycotoxin, 9(5), 685–700.
