МОНІТОРИНГ ДОМІНУЮЧИХ ВИДІВ КОМАХ-ШКІДНИКІВ І ЇХ ШКОДОЧИННІСТЬ У САДАХ РІЗНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОНИ ЗАКАРПАТТЯ

Анотація

У роботі наведено матеріали моніторингу домінуючих видів комах-шкідників та їх шкодочинність у садах різного технологічного забезпечення садівничої зони Закарпаття. Стаціонарні досліди з моніторингу комах на яблуні інтенсивного саду були закладені в агрофірмі «Коник», с. Сторожниця, на червоном’якушних сортах яблуні та приватному секторі за біологічно чистої технології вирощування, старі сади та розсадник розмноження саджанців яблуні. У статті наведено матеріали оцінки впродовж 2017–2022 рр. сортів яблуні 2005 року висадки, підщепа М 9: Джонатан Ватсон, Самаред, Едера, Перлина Києва, Бребурн, Мутсу, Джонагольд, Пінова, Гренні Сміт, Топаз. За результатами аналізу видового складу комах-шкідників яблуні в господарствах промислового та фермерського значення низинної підзони Закарпаття відмічено найбільше видів лускокрилих – 35 представників, твердокрилих 12 і трипсів 8 видів. Фауна комах сильно змінюється як кількісно, так і за видовим складом у зв’язку з рядом факторів. Насамперед слід віддати належне технологічному забезпеченню, де в промислових садах інтенсивного типу в деякі роки зовсім відсутні шкідники, бо їх поява ретельно контролюється. Важливим фактором за останні роки є стресові погодні умови, відсутність вологи за весняно-літній період і сильне перезволоження в осінньо-зимовий. Під час обстеження молодого саду (6 років) інтенсивного забезпечення відмічено літ яблуневої плодожерки (32 шт.) і різних видів попелиць, серед яких переважала кровяна, зелена та червоногалова. Яблунева плодожерка залишається найпоширенішим і дуже небезпечним фітофагом яблуневих насаджень плодоносного віку. Під час обстеження саду (14 років) на приманки було зловлено 74 метелики, а під час обстеження 100 яблук відмічено 2,1% пошкоджених однією личинкою. Сезонний початок льоту метеликів шкідника відбувається за досягнення суми ефективних температур 100–130 ºC і збігається із закінченням цвітіння яблуні (1–6 травня). Ембріональний розвиток першої генерації триває 9–12, другої – 7–9 діб. Відродження гусениць починається за досягнення суми ефективних температур 230 ºC, в окремі роки від 190 до 280 ºC. Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються у м’якуш. Літ метеликів I покоління відзначали з кінця третьої декади квітня. Чисельність у період піку льоту становила до 37–74 екз./пастку. За результатами обстеження декількох сортів яблуні, висаджених у 2005 році за інтенсивним типом з підщепою М-9, встановлено значний рівень пошкодження сортів (Мутсу і Топаз – 6,2%, більш стійкими були Перлина Києва – 3,0% і Самаред – 4,4%). За період моніторингу розвитку шкодочинних організмів (2017–2022 рр.) встановлено високий рівень пошкодження квіток не лише сортів яблуні, а й груші та кісточкових яблуневим квіткоїдом (7,6%), волохатою оленкою – 8,7%, комплексом листокруток – 5,5%, яблуневою плодожеркою – 5,0%, яблуневим плодовим пильщиком – 2,4%, казаркою – 1,3%. Аналізуючи рівень розвитку шкідників у садах яблуні, ми провели статистичну обробку з виявлення впливу факторів на ступінь пошкодження комахами-шкідниками впродовж останніх п’ять років. Серед значного впливу слід надати важливу роль взаємодії погодних умов протягом року, сорту та видового складу комах-шкідників, що становив 33,2%. Розповсюджений склад шкідників у зоні плодівництва (24,8%) є значущим чинником. Деякі сорти володіють стійкістю до пошкодження поширеними комахами-шкідниками, і це статистично доведено, вплив цього фактора становить 18,9%. Слід відмітити, що ряд шкідників відчутно реагують на стресові погодні умови як позитивно (до прикладу, оленка волохата та декілька видів попелиць), так і негативно (пильщики, казарки, ґрунтові шкідники), вплив цього фактора відчутний – 8,7%. Відмічено також різний прояв стресостійкості до мінливих погодних умов вивчених сортів яблуні, тут також встановлено різний прояв посухостійкості, адже в період вегетації останнього року досліджень спостерігалася затяжна посуха із ГТК 0,1 у травні та 0,3 у червні й липні. Доля цього фактора у рівні пошкодження сортів комахами-шкідниками становить 6,9%. Аналізуючи рівень пошкодження сортів комахами-шкідниками залежно від гідротермічного коефіцієнта у квітні на початку вегетації господаря та відповідність умов щодо розвитку шкідника в серпні в період завершення вегетації, ми провели регресійний аналіз і встановили тісний зв’язок між рівнем пошкодження сортів яблуні від гідротермічного коефіцієнта. Залежність має лінійний характер і описується рівнянням y = 1,1644 x +3,7033, де y – рівень пошкодження (%); x– гідротермічний коефіцієнт (у квітні). Таким чином, зі збільшенням кількості пошкодження всіх частин дерев пропорційно зростає гідротермічний коефіцієнт. Така ж картина спостерігається в серпні, коли відбувається розвиток другого покоління комах-шкідника за сприятливих умов. Отже, температура та вологість повітря, а для ґрунтових шкідників і ґрунту особливо, важлива як фактор, який обмежує активність деяких видів, а деяких стимулює до більш активного розмноження та більшої агресивності. Зміни середньої температури повітря впливають на зміни фенології комах. Більш рання поява деяких видів комах навесні та їх більш тривала активність є найбільш характерними симптомами глобального потепління.