Сучасні підходи до фізичної реабілітації пацієнтів після мозкового інсульту: аналіз ефективних методів рухової терапії
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.3/23Ключові слова:
нейрореабілітація, кінезіотерапія, нейропластичність, функціональне тренування, CIMT-терапія, роботизована реабілітація, функціональна електростимуляція (FES), віртуальна реальність (VR), кінезіотейпування, гідрокінезіотерапія, аеробні тренуванняАнотація
Мета. Цей огляд має на меті провести комплексний аналіз сучасних підходів до фізичної реабілітації пацієнтів після інсульту. Він спрямований на оцінку їхньої ефективності, спираючись на останні клінічні дослідження та метааналізи, а також на визначення перспективних напрямів розвитку нейрореабілітації для покращення функціонального відновлення та якості життя пацієнтів.Матеріали та методи. Матеріали дослідження складалися з широкого спектру наукових публікацій, що включають систематичні огляди, метааналізи та оригінальні рандомізовані клінічні дослідження. Особлива увага приділялася роботам, які вивчали ефективність та механізми дії різноманітних методів кінезіотерапії та інноваційних технологій у постінсультній реабілітації. Серед розглянутих методів були: функціональне тренування, терапія примусового руху (CIMT), роботизована реабілітація, гідрокінезіотерапія, аеробні тренування, функціональна електростимуляція (FES), віртуальна реальність (VR) та кінезіотейпування, пропріоцептивна нейром'язова стимуляція (PNF) та концепція Бобат, у контексті сучасної реабілітаційної практики.Методи дослідження включали систематичний пошук, відбір та критичний аналіз відповідної наукової літератури. Була проведена оцінка ефективності кожного реабілітаційного підходу на основі кількісних та якісних даних, представлених у публікаціях. Особливий акцент робився на порівнянні результатів різних втручань, ідентифікації переваг та обмежень кожного методу. Аналізувалися також використані в дослідженнях шкали оцінки функціональних результатів та загальна методологічна якість досліджень.Результати. Аналіз наукової літератури підтверджує, що кінезіотерапія є фундаментальним та надзвичайно ефективним інструментом у відновленні рухових функцій після інсульту, особливо коли вона інтегрується з передовими технологіями.Такими як: функціональне тренування; терапія примусового руху (CIMT-терапія); роботизована реабілітація; гідрокінезіотерапія та аеробні тренування; функціональна електростимуляція (FES); віртуальна реальність (VR); кінезіотейпування; модифіковані протоколи методик Бобат.Незважаючи на значні успіхи, існують обмеження: більшість досліджень мають невелику вибірку та обмежену тривалість спостереження. Відсутність уніфікованих протоколів, різноманітність шкал оцінки та недостатній облік індивідуальних особливостей пацієнтів ускладнюють порівняння та узагальнення результатів.Висновки. Кінезіотерапія є ключовим та високоефективним методом реабілітації після інсульту, особливо у поєднанні з сучасними технологіями. Оптимальна стратегія передбачає індивідуалізований підхід, що включає ранню мобілізацію, інтенсивні рухові тренування та аеробні навантаження. Такий комплексний підхід сприяє максимальному функціональному відновленню пацієнтів, покращуючи їхню фізичну та когнітивну діяльність.
Посилання
Feigin VL, Owolabi MO. World Stroke Organization–Lancet Neurology Commission Stroke Collaboration Group. Pragmatic solutions to reduce the global burden of stroke: A World Stroke Organization-Lancet Neurology Commission. Lancet Neurol. 2023 Dec;22(12):1160–206. doi:10.1016/S1474-4422(23)00277-6
Малешко Г, Миронюк І, Слабкий Г, Брич В. Функціонально-організаційні моделі реабілітаційної допомоги особам, що перенесли мозковий інсульт на регіональному рівні. Україна. Здоров’я нації [інтернет]. 03, Травень 2023 [цит. за 18, Липень 2025];(2):87–6. Доступно на: https://journals.uzhnu.uz.ua/index.php/health/article/view/462
Рубан Л, Місюра В. Фізична терапія постінсультних хворих в резидуальному періоді. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Серія 15. 2021;(3(133)):112–6. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.3(133).22.
Arya KN, Pandian S, Verma R, Garg RK. Movement therapy induced neural reorganization and motor recovery in stroke: a review. J Bodyw Mov Ther. 2011 Oct; 15(4):528–37. doi: 10.1016/j.jbmt.2011.01.023
Alt Murphy M, Munoz-Novoa M, Heremans C, Branscheidt M, Cabanas-Valdés R, Engelter ST, et al. European Stroke Organisation (ESO) guideline on motor rehabilitation. Eur Stroke J. 2025;23969873251338142. doi: 0.1177/23969873251338142
Todhunter-Brown A, Sellers CE, Baer GD, Choo PL, Cowie J, Cheyne JD, et al. Physical rehabilitation approaches for the recovery of function and mobility following stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2025 Feb 17;2(2):CD001920. doi: 10.1002/14651858.CD001920.pub4
Langhorne P, Bernhardt J, Kwakkel G. Stroke rehabilitation. Lancet. 2011 May 14;377(9778):1693–702. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60325-5
French B, Thomas LH, Coupe J, McMahon NE, Connell L, Harrison J, et al. Repetitive task training for improving functional ability after stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2016 Nov 11;11(11):CD006073. doi: 10.1002/14651858.CD006073.pub3
Reddy RS, Gular K, Dixit S, Kandakurti PK, Tedla JS, Gautam AP, Sangadala DR. Impact of Constraint-Induced Movement Therapy (CIMT) on Functional Ambulation in Stroke Patients-A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Environ Res Public Health. 2022 Oct 6;19(19):12809. doi: 10.3390/ijerph191912809
Raji A, Gopaul U, Babineau J, Popovic MR, Marquez-Chin C. Industrial-grade collaborative robots for motor rehabilitation after stroke and spinal cord injury: a systematic narrative review. Biomed Eng Online. 2025 Apr 22;24(1):50. doi: 10.1186/s12938-025-01362-z
Huber J, Kaczmarek K, Leszczyńska K, Daroszewski P. Post-Stroke Treatment with Neuromuscular Functional Electrostimulation of Antagonistic Muscles and Kinesiotherapy Evaluated with Electromyography and Clinical Studies in a Two-Month Follow-Up. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jan 14;19(2):964. doi: 10.3390/ijerph19020964
Chen L, Zhu H, Wang J, Lu R, Tian J, Wu B, Li J. Virtual Reality-Based Robotic Training for Lower Limb Rehabilitation in Stroke Patients with Hemiplegia: A pilot study. Aging Health Res. 2025;100233. doi: 10.1016/ j.ahr.2025.100233
Wang Y, Li X, Sun C, Xu R. Effectiveness of kinesiology taping on the functions of upper limbs in patients with stroke: a meta-analysis of randomized trial. Neurol Sci. 2022 Jul;43(7):4145–56. doi: 10.1007/s10072-022-06010-1
Veerbeek JM, van Wegen E, van Peppen R, van der Wees PJ, Hendriks E, Rietberg M, Kwakkel G. What is the evidence for physical therapy poststroke? A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2014 Feb 24;9(2):e87987. doi: 10.1371/journal.pone.0087987
Kwakkel G, Lannin NA, Borschmann K, English C, Ali M, Churilov L, et al. Standardized measurement of sensorimotor recovery in stroke trials: Consensus-based core recommendations from the Stroke Recovery and Rehabilitation Roundtable. Int J Stroke. 2017 Jul;12(5):451–61. doi: 10.1177/1747493017711813
Barghi A, Allendorfer JB, Taub E, Womble B, Hicks JM, Uswatte G, Szaflarski JP, Mark VW. Phase II Randomized Controlled Trial of Constraint-Induced Movement Therapy in Multiple Sclerosis. Part 2: Effect on White Matter Integrity. Neurorehabilitation and neural repair. 2018;32(3):233–41. https://doi.org/ 10.1177/1545968317753073
Marklund I, Fure B, Klässbo M, Liv P, Stålnacke BM, Hu X. Post-stroke health-related quality of life following lower-extremity constraint-induced movement therapy – An observational survey study. PLoS One. 2025 May 2;20(5):e0323290. doi: 10.1371/journal.pone.0323290
Abdullahi A, Wong TW, Van Criekinge T, Ng SS. Combination of noninvasive brain stimulation and constraint- induced movement therapy in patients with stroke: a systematic review and meta-analysis. Expert Rev Neurother. 2023 Feb;23(2):187–203. doi: 10.1080/14737175.2023.2177154
Mehrholz J, Pohl M, Platz T, Kugler J, Elsner B. Electromechanical and robot-assisted arm training for improving activities of daily living, arm function, and arm muscle strength after stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2018 Sep 1;9(9):CD006876. doi: 10.1002/14651858.CD006876.pub5
Scibilia A, Pedrocchi N, Caimmi M. Trajectory Prediction in Upper-Limb Robotic Rehabilitation and its Applicability to Post-Stroke Patients: A Preliminary Analysis. 2025 IEEE International Conference on Simulation, Modeling, and Programming for Autonomous Robots (SIMPAR). IEEE; 2025 Apr. p. 1–6.
Khan AS, Patrick SK, Roy FD, Gorassini MA, Yang JF. Training-Specific Neural Plasticity in Spinal Reflexes after Incomplete Spinal Cord Injury. Neural plasticity, 2016, 6718763. https://doi.org/10.1155/2016/6718763
Marzolini S, Robertson AD, Oh P, Brooks D. Aerobic Training and Mobilization Early Post-stroke: Cautions and Considerations. Front Neurol. 2019 Nov 15;10:1187. doi: 10.3389/fneur.2019.01187
Gu X, Zeng M, Cui Y, Fu J, Li Y, Yao Y, et al. Aquatic strength training improves postural stability and walking function in stroke patients. Physiother Theory Pract. 2023 Aug 2;39(8):1626–35. doi:10.1080/09593985.2022.2049939
Belfiore P, Miele A, Gallè F, Liguori G. Adapted physical activity and stroke: a systematic review. J Sports Med Phys Fitness. 2018 Dec;58(12):1867–75. doi: 10.23736/S0022-4707.17.07749-0
Guo X, Lau KY, Bai M, Liu R, He B, Xie JJ, Cheung VC. Personalized Synergy-based Functional Electrical Stimulation Improves Lower Limb Motor Functions of Chronic Stroke Survivors by Restoring Gait Control Modules. medRxiv. 2025 Apr 30;2025.04.30.25326772. doi: 10.1101/2025.04.30.25326772
Aoki K, Uchibori K, Watabe T, Yoshikawa A, Kawate N. The Effectiveness of Combined Mirror Therapy and Contralateral Controlled Functional Electrical Stimulation Therapy in a Stroke Patient With Upper Limb Motor Paralysis: A Case Report. Cureus. 2025 May;17(5).
Deng P, Zhao Z, Zhang S, Xiao T, Li Y. Effect of kinesio taping on hemiplegic shoulder pain: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Clin Rehabil. 2021 Mar;35(3):317–31. doi: 10.1177/0269215520964950
Song JO, Kwon YD, Jeon HJ, Yang BI. Effect of Bobath Concept-Based Rehabilitation on Gait and Balance in a Hemiplegic Patient: A Case Study. Available from: https://kiss.kstudy.com/Detail/Ar?key=4164661
Cramer SC, Riley JD. Neuroplasticity and brain repair after stroke. Current opinion in neurology. 2008;21(1):76–82. https://doi.org/10.1097/WCO.0b013e3282f36cb6
Alsubiheen AM, Choi W, Yu W, Lee H. The Effect of Task-Oriented Activities Training on Upper-Limb Function, Daily Activities, and Quality of Life in Chronic Stroke Patients: A Randomized Controlled Trial. International journal of environmental research and public health. 2022;19(21):14125. https://doi.org/10.3390/ijerph192114125
Torrisi M, Maggio MG, De Cola MC, Zichittella C, Carmela C, Porcari B, la Rosa G, De Luca R, Naro A, Calabrò RS. Beyond motor recovery after stroke: The role of hand robotic rehabilitation plus virtual reality in improving cognitive function. Journal of clinical neuroscience : official journal of the Neurosurgical Society of Australasia. 2021;92:11–16. https://doi.org/10.1016/j.jocn.2021.07.053
Dantas MTAP, Fernani DCGL, Silva TDD, Assis ISA, Carvalho AC, Silva SB, Abreu LC, Barbieri FA, Monteiro CBM. Gait Training with Functional Electrical Stimulation Improves Mobility in People Post-Stroke. International journal of environmental research and public health. 2023;20(9):5728. https://doi.org/10.3390/ijerph20095728
Penna LG, Pinheiro JP, Ramalho SHR, Ribeiro CF. Effects of aerobic physical exercise on neuroplasticity after stroke: systematic review. Arquivos de neuro-psiquiatria. 2021;79(9):832–43. https://doi.org/10.1590/0004-282X-ANP-2020-0551
Vestito L, Ferraro F, Iaconi G, Genesio G, Bandini F, Mori L, Trompetto C, Dellepiane S. STORMS: A Pilot Feasibility Study for Occupational TeleRehabilitation in Multiple Sclerosis. Sensors (Basel, Switzerland). 2024;24(19):6470. https://doi.org/10.3390/s24196470
Mahalakshmi B, Maurya N, Lee SD, Bharath Kumar V. Possible Neuroprotective Mechanisms of Physical Exercise in Neurodegeneration. International journal of molecular sciences. 2020;21(16):5895. https://doi.org/10.3390/ijms21165895
Шепель АІ, Горошко ВІ. Використання інноваційних методик віртуальної реальності у фізичній терапії пацієнтів із травмами опорно-рухового апарату. Rehabilitation and Recreation. 2023;17:150–58. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.18
