Особливості санаторно-курортної реабілітації хворих із захворюваннями хребта після оперативного втручання у зв’язку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки

Анотація

Мета – теоретично обґрунтувати та удосконалити засоби санаторно-курортної терапії для хворих, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і які страждають на остеохондроз поперекового відділу хребта. Матеріали та методи. Дослідження проведені у 30 хворих, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і страждають на остеохондроз поперекового відділу хребта, які перебували на лікуванні в санаторії «Орлине гніздо». Вік пацієнтів становив від 45 до 55 років. Для оцінки функціонального стану хребта проводились такі тести: визначення гнучкості хребта в поперековому відділі при нахилі тулуба вперед, тест Шобера, витривалість м’язів черевного преса. Функціональний стан шлунка вивчався інтрагастральною РН-метрією. Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів поряд з покращенням клінічної картини відзначається покращення показників лабораторних методів дослідження, а саме: показників рухливості хребта з вихідного положення стоячи нахилом тулуба вперед, показників за тестом Шобера, РН-метрії. Рухливості хребта з вихідного положення стоячи нахилом тулуба вперед нормалізувались у 57,6% пацієнтів. Витривалість м’язів черевного пресу збільшилось на 10,1 с. Рівень рН тіла та антрального відділу шлунка вірогідно знизився. Висновки. Розроблена комплексна програма санаторно-курортної реабілітації спрямована на одночасне покращення клінічних показників, функціонального стану хребта, травної системи у хворих з коморбідною патологією. Водночас нормалізується психоемоційний стан, підвищується працездатність пацієнтів.