Аеробна продуктивність організму дівчат різних соматотипів, які мешкають у гірських районах Закарпаття

Анотація

Вступ. У загальному енергетичному потенціалі людини аеробне енергоутворення значно переважає анаеробне. Тому оцінювати фізичне здоров’я прийнято за показником максимального споживання кисню – VО2 max. Відомо, що особи різних морфологічних типів істотно відрізняються за показниками аеробної та анаеробної продуктивності організму. Разом з тим, аеробна продуктивність у осіб різних соматотипів, які мешкають у гірських районах Закарпаття, на даний час недосліджена. Особливості проживання у гірських районах формують у мешканців певний фенотип за показниками аеробної та анаеробної систем енергозабезпечення м’язової діяльності. Таким чином дослідження показників аеробної продуктивності організму дівчат різних соматотипів, які мешкають у гірських районах Закарпаття, дозволить об’єктивно оцінити стан їх фізичного здоров’я за рахунок урахування морфологічних характеристик та сформованого фенотипу під впливом особливостей місцевості проживання.Мета. Визначити ступінь розвитку показників аеробної продуктивності організму дівчат 16-20 років різних соматотипів, які мешкають у гірських районах Закарпаття. Методологія та методи дослідження. У дослідженні взяли участь дівчата віком 16-20 років, які проживають у гірських районах Закарпатської області (n=102). Аеробну продуктивність організму досліджували за показниками PWC170, який характеризує фізичну працездатність та VО2 max, який характеризує потужність аеробних процесів енергозабезпечення м’язової діяльності. Для визначення фізичної працездатності використали велоергометричний тест PWC170. Потужність аеробних процесів енергозабезпечення розраховували на основі даних про фізичну працездатність. Соматотип досліджуваних визначали за методом Heath-Carter. Шляхом антропометричних вимірювань та математичних розрахунків визначали компоненти соматотипу: ендоморфію, мезоморфію, ектоморфію.Результати та обговорення. Провівши антропометричні дослідження для визначення соматотипу, нами встановлено, що серед дівчат які мешкають у гірських районах Закарпаття найбільш поширені 5 соматотипів: збалансований, мезоектоморфний, ектоморфний, ендоморфний та ендомезоморфний. За абсолютним показником PWC170 вищі значення демонструють представниці ендомезоморфного соматотипу, а найнижчі – представниці ектоморфного та мезоектоморфного соматотипів. За відносним показником PWC170 вищі значення демонструють представниці ендомезоморфного соматотипу, а найнижчі – представниці ектоморфного соматотипу.За абсолютним показником VО2 max вищі значення демонструють представниці ендомезоморфного, збалансованого та ендоморфного соматотипів, а найнижчі – представниці мезоектоморфного та ектоморфного соматотипів. За відносним показником VО2 max вищі значення демонструють представниці ендомезоморфного соматотипу. Узагальнюючи отримані результати, можна констатувати, що вищі значення показників аеробної продуктивності організму характерні для дівчат у яких переважає ендоморфія, що опосередковано свідчить про відсутність негативного впливу жирового компоненту на аеробну продуктивність дівчат, які мешкають у гірських районах Закарпаття.Висновки. Дівчата 16-20 років різних соматотипів які мешкають у гірських районах Закарпаття істотно відрізняються за ступенем розвитку показників аеробної продуктивності організму. Вищі значення характерні для представниць ендомезоморфного та ендоморфного соматотипів. Нижчі значення характерні для представниць мезоектоморфного та ектоморфного соматотипів. Рівень аеробної продуктивності організму у дівчат які мешкають у гірських районах Закарпаття, не залежно від соматотипу, відповідає «відмінному». Середньо-групові значення VО2 max відн. у представниць усіх соматотипів перевищують «критичний рівень здоров’я».