ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування комунікативної компетентності у майбутніх фахівців прикладної лінгвістики. Розкрито сутність таких основних понять дослідження: «комунікативна компетентність», «формування комунікативної компетентності», «прикладна лінгвістика». Зазначено, що формування комунікативної компетентності у майбутніх фахівців прикладної лінгвістики є особливо актуальним, оскільки прикладна лінгвістика використовує сучасні засоби та технології комунікації, та має на меті вдосконалення іншомовної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців. Визначено, що комунікація й комунікативна компетентність є невід’ємними складниками особистого й професійного розвитку сучасних фахівців, у тому числі майбутніх фахівців прикладної лінгвістики, що ефективно впливають на вдосконалення їхніх знань, умінь та навичок впродовж життя. Проаналізовано наукові розробки й публікації, на основі яких виявлено, що нині відсутні наукові дослідження, що містять єдині визначення, пов’язані з поняттями «комунікативна компетентність», «формування комунікативної компетентності», тому ці проблеми потребують подальшого висвітлення. Виявлено, що більшість науковців визначають поняття «прикладна лінгвістика» як спеціальність, спрямовану на розв’язання практичних завдань насамперед у галузі мовознавства, перекладознавства й комп’ютерних технологій. У ході дослідження встановлено, що в зарубіжному науковому дискурсі прикладна лінгвістика концентрується на проблемах мовної освіти, тоді як у вітчизняній освітній системі ‒ на проблеми комп’ютерної лінгвістики, що потребує подальшого вивчення, в тому числі з метою підвищення конкурентоспроможності майбутніх фахівців прикладної лінгвістики на ринку праці.