ГУМАНІТАРНО ЗОРІЄНТОВАНІ МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Артем Олександрович Кияновський Ліцей «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради https://orcid.org/0009-0009-9762-8366

DOI:

https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2026-11-5

Ключові слова:

гуманітарна педагогіка; методична робота; штучний інтелект в освіті; соціальні мережі; педагогічна рефлексія

Анотація

У статті розглянуто гуманітарно зорієнтовані методичні підходи до використання штучного інтелекту й соціальних мереж у сучасному закладі освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким поширенням цифрових технологій, які істотно трансформують педагогічну діяльність, водночас випереджаючи методичне та етичне осмислення їхнього впливу на освітній процес. Дослідження ґрунтується на якісному аналізі інституційної методичної роботи педагогічного колективу, зокрема регулярних професійних нарад, колективних обговорень і рефлексивних практик, спрямованих на узгодження використання цифрових інструментів із гуманітарними цілями освіти. У цьому контексті підкреслювалася необхідність системного підходу до роботи з цифровим контентом, розвитку навичок усвідомленого сприйняття інформації та формування відповідального цифрового громадянства. Штучний інтелект розглядається як допоміжний інструмент педагогічної діяльності, а соціальні мережі – як педагогічний простір, що потребує методичного супроводу й етичного регулювання. Викладені в статті висновки частково сформульовані під час дискусій на науково-практичних конференціях, засіданнях методичних об’єднань учителів, де регулярно постають питання щодо впливу соціальних мереж на формування критичного мислення, ціннісних орієнтацій учнів. У результаті виокремлено ключові методичні орієнтири, спрямовані на збереження провідної ролі педагога, формування відповідального ставлення до цифрових технологій та підтримання гуманітарного виміру освіти в умовах цифрової трансформації, а саме: принцип людиноцентризму як базовий орієнтир використання штучного інтелекту; принцип педагогічної відповідальності, що передбачає критичне ставлення до результатів, отриманих за допомогою штучного інтелекту; принцип прозорості використання штучного інтелекту; принцип розвитку рефлексивної культури.

Посилання

Кияновський А. Інтегративний підхід до використання соціальних мереж у «Школі гуманітарної праці». Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки. 2025. № 3(66). С. 33–38. DOI: https://doi.org/10.32689/maup.ped.2025.3.5.

Biesta G. World-centred education: A view for the present. NY–London : Routledge, 2021. 126 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003098331.

Braun V., Clarke V. Thematic analysis : A practical guide. SAGE. 2022. 269 p. URL: https://uk.sagepub.com/en-gb/eur/thematic-analysis/book248481.

ChatGPT for good? On opportunities and challenges of large language models for education / Kasneci E., et al. (23 authors). Learning and Individual Differences. 2023. Vol. 103. 102274. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lindif.2023.102274.

Educational data journeys: Where are we going, what are we taking and making for AI? / Howard S. K., et al. (10 authors). Computers and Education: Artificial Intelligence. 2022. Vol. 3. 100073. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2022.100073.

Guidance for generative AI in education and research / UNESCO; Miao Fengchun, Holmes Wayne. UNESCO. 2023. 44 p. DOI: https://doi.org/10.54675/EWZM9535.

Holmes W., Tuomi I. State of the art and practice in AI in education. European Journal of Education. 2022. Vol. 57(4). P. 542–570. DOI: https://doi.org/10.1111/ejed.12533.

Jobin A., Ienca M., Vayena E. The global landscape of AI ethics guidelines. Nature Machine Intelligence. 2019. Vol. 1. P. 389–399. URL: https://www.nature.com/articles/s42256-019-0088-2.

Livingstone S., Blum-Ross A. Parenting for a digital future: How hopes and fears about technology shape children’s lives. Oxford University Press, 2020. 274 p. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190874698.001.0001.

Pangrazio L., Godhe A.-L., Ledesma A. G. L. What is digital literacy? A comparative review of publications across three language contexts. E-Learning and Digital Media. 2020. Vol. 17(6). P. 442–459. DOI: https://doi.org/10.1177/2042753020946291.

Selwyn N. Education and technology: Key issues and debates. 3rd ed. London–NY : Bloomsbury Academic, 2021. 232 p. URL: https://www.bloomsbury.com/us/education-and-technology-9781350145566/.

Shaping The Future Of Education With Artificial Intelligence: Scenarios And Strategic Priorities / Rameshwar Gupta, et al. (7 authors). International Journal of Environmental Sciences. 2025. Vol. 11, № 21. P. 1885–1897. DOI: https://doi.org/10.64252/8dkvws09.

Stahl B. C. Artificial intelligence for a better future: An ecosystem perspective on the ethics of AI and emerging digital technologies. UK : Springer, 2021. 124. URL: https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-69978-9.

Teachers of TikTok: Glimpses and gestures in the performance of professional identity / Hartung C., et al. (5 authors). Media International Australia. 2022. Vol. 186, № 1. P. 81–96. DOI: https://doi.org/10.1177/1329878X211068836.

Tracy S. J. Qualitative research methods: Collecting evidence, crafting analysis, communicating impact. 2nd ed. Wiley, 2019. 432 p.

Williamson B., Eynon R., Potter J. Pandemic politics, pedagogies and practices: Digital technologies and distance education during the coronavirus emergency. Learning, Media and Technology. 2020. Vol. 45(2). P. 107–114. DOI: https://doi.org/10.1080/17439884.2020.1761641.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-12

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 ОСВІТА ТА ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ