ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖУКІВ-ТУРУНІВ (COLEOPTERA, CARABIDAE): ЕКОСИСТЕМНО-ОСЕЛИЩНИЙ ПІДХІД (НА ПРИКЛАДІ РОДУ CARABUS LINNAEUS, 1758)
DOI:
https://doi.org/10.32782/1998-6475.2024.57.33-44Ключові слова:
біогеографічний комплекс, екологічна група, таксономічне різноманіття, Європа, ПалеарктикаАнотація
У роботі представлено схему еколого-біогеографічної класифікації турунів (Coleoptera, Carabidae) фауни Європейського континенту. Із цією метою використано категорії біогеографічного комплексу (BC) та екологічної групи (EG). Наведено ареалогічну характеристику 12 біогеографічних комплексів і 32 субкомплексів турунів Європи та прилеглих регіонів Палеарктики. Згідно із цим виділено: гіперборейський, або арктичний (HB), палеарктичний полізональний (PA), євросибірський бореальний (ES), євразійський суббореальний (EA), західно-палеарктичний, або давньосередземний (WP), європейський неморальний (EN), європейсько-середземноморський, або субсередземний (EH), середземноморський (MT), скіфський степовий (SC), передньоазійський (AA), ірано-туранський пустельно-гірський (IT) та макаронезійський острівний (MC) біогеографічні комплекси. Екологічні групи турунів виділені за категоріями типу екосистеми (сильвіколи, пратиколи, індиферентні, ультрагігрофіли, дезертиколи, альпіколи/тундриколи, субальпійські та троглобіонтні форми), гігротопних преференцій (мезофіли, гігрофіли, ксерофіли) та субстратно-едафічних преференцій (дендробіонти, геобіонти, лімнофіли, амнофіли, сапроксилофіли, тирфофіли, кальцефіли, псамофіли, саксифіли, галофіли). Застосування вищенаведеної схеми проілюстровано на прикладі 183 таксонів європейської фауни турунів роду Carabus Linnaeus 1758. Найкраще представлений Європейський неморальний комплекс (105 таксонів), абсолютна більшість таксонів (84) належить до гірських субкомплексів; на другому місці – Середземноморський комплекс (28 таксонів). Домінантними екологічними групами в європейській фауні роду Carabus є індиферентні мезофіли (60 таксонів), лісові мезофіли (28), субальпійські (23) і альпійсько-тундрові форми (21). Запропонована схема еколого-біогеографічної класифікації турунів реалізує екосистемно-оселищний підхід до аналізу біорозмаїття, згідно з яким екологічні вимоги до середовища існування популяції варто розглядати в біогеографічному контексті, тобто з урахуванням природних умов і природно-історичних аспектів формування її ареалу.
Посилання
BŘEZINA, B. (1999) World Catalogue of the Genus Carabus L. Pensoft, Sofia – Moscow.
EMELJANOV, A.F. (1974) Proposals on the classification and nomenclature of areals. Revue d’Entomologie de L’URSS, 53 (3), 497–522.
FREUDE, H., HARDE, K.-W., LOHSE, G.A., KLAUSNITZER, B. (2004) Die Käfer Mitteleuropas. Band 2. Adephaga 1. Carabidae (Laufkäfer). 2. (erweiterte) Auflage. Spectrum, Heidelberg.
KANARSKY, Yu.V. (2015) Ekoheohrafichna kharakterystyka dennykh luskokrylykh (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) [Ecological and geographical characteristics of the butterflies (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea)]. Scientific Principles of Biodiversity Conservation, 6 (13), 1, 235–248 (in Ukrainian).
KANARSKY, Yu.V. (2020) Pryntsypy ekoheohrafichnoho analizu entomofaunistychnykh kompleksiv. Proceedings of international conference “Constructive geography and cartography: present state, problems, perspectives”. Lviv, October 1‒3, 2020, pp. 212–216 (in Ukrainian).
KANARSKY, Yu.V. (2024) Uhrupovannia zhukiv-turuniv (Coleoptera, Carabidae) u pryrodnykh i pokhidnykh ekosystemakh zakhodu Ukrainy pid vplyvom spontannoho ta shtuchnoho zalisennia [Communities of the ground beetles (Coleoptera, Carabidae) in natural and derivative ecosystems of Western Ukraine under the influence of spontaneous and artificial afforestation]. Collection of scientific papers “Osoblyvosti protsesiv spontannoi sylvatyzatsii v ekosystemakh zakhidnykh rehioniv Ukrainy”. NAS of Ukraine, Institute of Ecology of the Carpathians. Prostir-M, Lviv, pp. 142–175 (in Ukrainian).
KANARSKY, Yu.V., PANIN, R.Yu. (2017) Ekolohobioheohrafichni aspekty formuvannia uhrupovan turuniv (Coleoptera, Carabidae) u vysokohiri Chornohory (Ukrainski Karpaty) [Ecological and biogeographical aspects of the ground beetles (Coleoptera, Carabidae) community patterns in high-montane zone og Chornohora Mts (Ukrainian Carpathians)]. Scientific Principles of Biodiversity Conservation, 8 (15), 1, 185–216 (in Ukrainian).
KRYZHANOVSKIJ, O.L. (1953) Zhuki-zhuzhelitsy roda Carabus Srednej Azii. Akademija Nauk SSSR Publishers, Moscow – Leningrad (in Russian).
KRYZHANOVSKIJ, O.L. (1965) Sostav i proiskhozhdenije nazemnoj fauny Srednej Azii. Nauka Publishers, Moscow – Leningrad (in Russian).
KRYZHANOVSKIJ, O.L. (2002) Sostav i rasprostranenije entomofaun zemnogo shara. KMK Publishers, Moscow (in Russian).
KRYZHANOVSKIJ, O.L., BELOUSOV, I.A., KABAK, I.I., KATAEV, B.M., MAKAROV, K.V., SHILENKOV, V.G. (1995) A Checklist of the Ground-Beetles of Russia and adjacent lands (Insecta, Coleoptera, Carabidae). Pensoft Publishers, Sofia – Moscow.
LÖBL, I., LÖBL, D. (2017) Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 1. Archostemata – Myxophaga – Adephaga. Revised and Updated Edition. Brill, Leiden – Boston.
OSELYSHCHNA KONTSEPTSIIA ZBEREZHENNIA BIORIZNOMANITTIA: BAZOVI DOKUMENTY YEVROPEISKOHO SOIUZU (2012) KAHALO, O., PROTS, B. (Eds), ZUKC, Lviv (in Ukrainian).
PUTCHKOV, A.V. (2012) Faunisticheskij obzor karaboidnykh zhukov (Coleoptera, Caraboidea) Ukrainy [A review of the caraboids-beetles (Coleoptera, Caraboidea) of Ukraine]. Ukrainian Entomological Journal, 5, 3–44 (in Ukrainian).
RIZUN, V.B. (2003) Turuny Ukrainskykh Karpat. Lviv (in Ukrainian).
SHAROVA, I.Ch. (1981) Zhiznennyje formy zhuzhelits (Coleoptera, Carabidae) [Life forms of Carabids (Coleoptera, Carabidae)]. Nauka Publishers, Moscow (in Russian).
TURIN, H., PENEV, L., CASALE, A. (2003) The Genus Carabus in Europe. A Synthesis. Pensoft Publishers & European Invertebrate Survey, Sofia – Moscow, Leiden.
