Ефективність застосування зубного еліксиру з насіння амаранту в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2025-2-18Ключові слова:
генералізований пародонтит, амарант, зубний еліксир, гігієна ротової порожнини, лікуванняАнотація
Вступ. Актуальним є подальший пошук лікарських засобів профілактики і лікування пародонтиту. Вважається обгрунтованим застосування препаратів рослинного походж ення, які позбавлені побічних ефектів і проявляють різноманітні біологічні функції. Представляє інтерес дослідження терапевтичних ефектів зубного еліксиру з насіння амаранту, який містить природний комплекс біолог ічно активних речовин: сквален, амінокислоти (лізин, триптофан), біофлавоноїди (гесперидин), вітаміни В1, В2, РР, С, Р, Е, А, макро- і мікроелементи, пребіотик інулін та цитрат кальцію. Мета – визначити ефективність застосування зубного еліксиру з насіння амаранту в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Матеріали та методи. Проведено обстеження та лікування 88 хворих на генералізований пародонтит початкового-I, I ступеня, віком 18–35 років. Усі пацієнти були поділені на дві групи: основну групу та групу порівняння. Пацієнтам основної групи після загальноприйнятої терапії пародонтиту призначали зубний еліксир «М’ятний + екстракт амаранту» для постійного щоденного використання у вигляді полоскання 2 рази на день, після чищення зубів. Ефективність зубного еліксиру оцінювали на підставі клінічних і рентгенологічних показників у найближчі (через 1 місяць) та віддалені (через 6 і 12 місяців) терміни спостереження.Результати дослідження. Встановлено, що у хворих на ГП поч.-І, I ступеня основної групи динаміка зниження усіх показників (гігієнічного індексу, РМА, індексу кровоточивості, ПІ Рассела) була найбільш вираженою, ніж у групі порівняння, у всі терміни спостережень – через 1, 6 і 12 місяців. При порівняльному аналізі віддалених результатів лікування доведено, що постійне застосування зубного еліксиру сприяло стійкій клініко-рентгенологічній стабілізаціі дистрофічно-запального процесу в пародонті. Висновки. Тривале щоденне застосування зубного еліксиру з насіння амаранту після загальноприйнятого лікування хворих на ГП поч.-I, I ступеня призводить до покращення гігієнічного стану ротової порожнини та тривалої клініко-рентгенологічної стабілізації в тканинах пародонта.
Посилання
Frencken JE, Sharma P, Stenhouse L, Green D, Laverty D, Dietrich T. Global epidemiology of dental caries and severe periodontitis – a comprehensive review. J Clin Periodontol. 2017;44(Suppl.18):S94-S105. doi: 10.1111/jcpe.12677.
Danylevskyi MF, Borysenko AV, Politun AM, Sidelnykova LF, Nesyn OF. Terapevtychna stomatolohiia. Zakhvoriuvannia parodonta. Kyiv: Medytsyna;2018. T3. 624 s.
Chumakova YuH. Patohenetychne obgruntuvannia metodiv kompleksnoho likuvannia heneralizovanoho parodontytu. Avtoref. dys. dokt. med.nauk: Odesa, 2008. 39 s. Dostupno: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/333111f2-5b05-4326-8ef2-fa0fd5778e0b/content
Makarenko O, Levitsky А. Biochemical mechanisms of therapeutic and prophylactic effects of bioflavonoids. J Pharmacy Pharmacol. 2016;(4):451-6. doi: 10.17265/2328-2150/2016.08.013
Silva-Sánchez C, De La Rosa AB, León-Galván MF, de Lumen BO, de León-Rodríguez A, De Mejía EG. Bioactive peptides in amaranth (Amaranthus hypochondriacus) seed. J Agric Food Chem. 2008;56(4):1233-40. https://doi.org/10.1021/jf072911z
Sabbione AC, Scilingo A, Añón MC. Potential antithrombotic activity detected in amaranth proteins and its hydrolysates. LWT-Food Science and Technology. 2015;60(1):171-7. http://dx.doi.org/10.1016/j.lwt.2014.07.015
Lamothe LM, Srichuwong S, Reuhs BL, Hamaker BR. Quinoa (Chenopodium quinoa W.) and amaranth (Amaranthus caudatus L.) provide dietary fibres high in pectic substances and xyloglucans. Food chemistry. 2015;167:490-6. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.07.022
He HP., Corke H. Oil and squalene in amaranthus grain and leaf. J Agric Food Chem. 2003;51(27):7913-20. https://doi.org/10.1021/jf030489q
Ibrahim NI, Naina Mohamed I. Interdependence of anti-inflammatory and antioxidant properties of squalene-implication for cardiovascular health. Life. 2012;11(2):103. https://doi.org/10.3390/life11020103
Güneş FE. Medical use of squalene as a natural antioxidant. Journal of Marmara University Institute of Health Sciences. 2013;3(4). DOI: 10.5455/musbed.20131213100404
ŞAKUL AA., Ozansoy M, Elibol B, Ayla Ş, GÜNAL MY, Yozgat Y, et al. Squalene attenuates the oxidative stress and activates AKT/mTOR pathway against cisplatin-induced kidney damage in mice. Turk J Biol. 2019;43(3):179-88. https://doi.org/10.3906/biy-1902-77
Reddy LH, Couvreur P. Squalene: A natural triterpene for use in disease management and therapy. Advanced Drug Delivery Reviews. 2009;61(15): 1412-26. https://doi.org/10.1016/j.addr.2009.09.005
Quiroga AV, Barrio DA, Añón MC. Amaranth lectin presents potential antitumor properties. LWT-Food Sci Technol. 2015;60(1):478-85. http://dx.doi.org/10.1016/j.lwt.2014.07.035
Selivanska IО, Shumyvoda YA. Comprehensive biochemical determination of the therapeutic and preventive effectiveness of herbal remedies for periodontal damage in rats that consumed fried sunflower oil. J Educ Health Sport. 2025;79:59319. https://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2025.79.59319
Shrivastava D, Natoli V, Srivastava KC, Alzoubi IA, Nagy AI, Hamza MO, et al. Novel approach to dental biofilm management through Guided Biofilm Therapy (GBT): A Review. Microorganisms. 2021;9(9):1966-82. https://doi.org/10.3390/microorganisms9091966
