ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ ІЗ ХРОНІЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ ГІНГІВІТОМ ЖИТЕЛІВ ТЕРНОПОЛЯ ТА ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

Психоемоційний статус є важливим чинником, що впливає на стоматологічне здоров’я. Особливого значення ця проблема набуває у пацієнтів молодого віку в умовах підвищеного психоемоційного навантаження, зумовленого різними чинниками. Водночас регіональні особливості психоемоційного стану молоді Тернопільщини залишаються недостатньо вивченими. Мета дослідження − визначити особливості психоемоційного статусу осіб молодого віку, жителів Тернополя та Тернопільської області, залежно від статі та стану тканин пародонта. Матеріали та методи. Для порівняльного аналізу сформовано контрольну групу з інтактним пародонтом (n=40) та групу клінічних спостережень із хронічним катаральним гінгівітом (n=40); кожна група включала по 20 чоловіків і 20 жінок віком 18–25 років. Психоемоційний статус оцінювали за показниками особистісної (ОТ) та реактивної тривожності (РТ) за шкалою Спілбергера та тесту Люшера. Статистичну значущість відмінностей оцінювали за критерієм Манна-Уітні. Результати досліджень та їх обговорення. В обох групах показники ОТ у чоловіків та жінок відповідали високому рівню, без статистично значущих міжгрупових та статевих відмінностей (р>0,05). У чоловіків групи клінічних спостережень встановлено достовірне підвищення РТ порівняно з групою контролю, (р<0,05). У жінок подібна тенденція до підвищення РТ не досягала статистичної значущості, (р>0,05). У контрольній групі РТ була достовірно вищою у жінок, ніж у чоловіків (р<0,05). За тестом Люшера статистично значущих відмінностей між групами та статями не встановлено, (р>0,05); отримані значення переважно відповідали емоційно незадовільному стану. Висновки. Для обстежених осіб молодого віку характерним є стійке високотривожне тло незалежно від статі та стану пародонта. Найбільш виражені зміни виявлено за показником РТ у чоловіків із хронічним катаральним гінгівітом, що може свідчити про посилення ситуативного емоційного напруження. Результати обґрунтовують доцільність оцінювання психоемоційного статусу молодих пацієнтів у структурі стоматологічного обстеження