Чому халат білий?

Анотація

Білий халат – це невід’ємна частина професійного костюма представників найгуманнішої професії – лікаря. Але хто і коли запропонував саме білий халат, шапочку, а пізніше, й інші види медичного костюма? В пошуках відповіді на це питання ми переконалися, що не так вже і легко знайти повну інформацію про історію лікарського костюма. Відомості скупі та суперечливі. Слово «білий» відоме з дуже давніх часів, воно запозичене із старослов’янського від слова «бълъ, бълый», яке походить від загально слов’янського «belъ» і далі від індоєвропейського «bhel» – «білий». Щоб зрозуміти, чому медичний одяг існує саме у тому вигляді, яким ми його знаємо, потрібно розуміти еволюцію медичного одягу та причини його видозмін. Римські лікарі під час спалаху епідемії одягали на себе довгі сукні. Обличчя їх було закрите, щоб вони не вдихали зарази. На ніс був одягнений довгий дзьоб, наповнений запашними речовинами. У руках, одягнених у рукавички, вони тримали довгу палицю, якою вказували, чим хворий повинен користуватися і що приймати. Цим вони захищали себе від зарази і могли, не наражати своє життя на небезпеку, під час надання допомоги. Схожий костюм носили лікарі Європи під час епідемій чуми, але з деякими доповненнями. Пташиного виду одяг зі шкіри покривав лікаря з голови до п'ят; вважали, що таке вбрання здатне захистити від інфекції. У великий дзьоб клали запашні трави для фільтрації зарази, що передається повітрям; у палиці був ладан, який, як думали, може захистити від нечистої сили. У середньовічній Європі існувала сувора професійна та соціально-правова градація між лікарями, які отримували медичну освіту в університетах і займалися лише лікуванням внутрішніх хвороб, та хірургами, які наукової освіти не мали, лікарями не вважалися і в клас лікарів не допускалися. Перші були вбрані в дорогі мантії, прикрашені коштовним камінням. І все ж у Середні віки одяг лікаря чи аптекаря нічим особливо не відрізнявся від одягу вченого, богослова чи простого, але заможного городянина. Головним при її виборі було прагнення підкреслити свою значущість та заможність. Поступово на зміну вражаючих мантій і коштовностей як неодмінних атрибутів ученого-лікаря прийшов звичайний сюртук. Погляди на професійний одяг для лікарів у XIX столітті зазнали суттєвих змін. Пишні мантії та заляпані кров'ю сюртуки змінив одяг, що виконує принципово інші функції. Головними критеріями її придатності стали гігієнічність та зручність. У другій половині ХІХ століття докторський халат увійшов у повсякденну практику лікарів. Вперше у світі для лікарів та середнього медичного персоналу білий докторський халат запропонував Карл Андрійович Раухфус – лікар-педіатр. 1886 року в госпіталі Джона Хопкінса (США) військовий лікар Бладгут ввів гумові рукавички для захисту рук хірурга від інфекції. Сучасний операційний костюм (вільного крою сорочка та штани) синього, зеленого та світло-коричневого кольору з'явився на початку 80-х років ХХ століття у клініці Вишневського у Москві.