ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДО РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація

У статті сфокусована увага на загальних тенденціях розвитку інклюзивної освіти в Україні, на забезпечення її нормативно-законодавчою базою. Автором проаналізовано окремі наукові розвідки вчених з проблеми, сформульовано власне трактування дефініції «психолого-педагогічна готовність майбутніх фахівців до роботи в інклюзивному освітньому середовищі» як багатокомпонентне інтегральне утворення, що поєднує у собі набуті професійні компетентності, психолого-педагогічних наук зокрема, наявність сформованих морально-етичних цінностей, усвідомленості своєї соціальної значущості та здатності самостійно діяти у будь-якій ситуації, ураховуючи виклики часу. Сформульовано структурні компоненти психолого-педагогічної готовності майбутнього фахівця до роботи в інклюзивному класі, з-поміж яких: мотиваційно-стимулюючий, компетентнісний, діяльнісний, комунікативно орієнтований‚ аксіологічний, Проаналізовано зміст кожного із них. Підкреслено, що учні з ООП потребують уваги до себе з погляду «Я-особистість» у контексті організації освітнього процесу, втілення ідей гуманізму, а не на основі «співчутливого» ставлення з погляду нозології. Рекомендується методика психологічної інтеракції, суть якої полягає у формуванні в школярів комунікативних умінь через спілкування у певних соціальних групах, що передбачає психологічний вплив на особистість дитини з ООП для включення її у мовленнєву взаємодію. Спілкування як складний психологічний феномен передбачає встановлення контакту індивідумів, що інколи вкрай важко це здійснити у комунікації із дитиною з ООП, особливо у якої розлади аутистичного спектру. З-поміж педагогічних технологій навчання вказується, окрім спеціальних методик, практико орієнтовану, що включає методи: «вузлик», «музично-графічний дизайн», «кути» та інші.