ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ГЕМАТОХЕЗІЇ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ НА АМБУЛАТОРНОМУ ЕТАПІ. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Анотація

Вступ. Кров у випорожненнях дітей є тривожним симптомом багатьох важких, іноді загрозливих життю патологій. Однак, в більшості випадків, причиною гематохезії є алергічний проктоколіт зумовлений харчовим білком (food protein-induced allergic proctocolitis, FPIAP). За останнє десятиліття проведено багато досліджень, які оптимізували діагностику та тактику ведення дітей з гематохезією. Мета дослідження. Систематизувати сучасні підходи до діагностики та лікування дітей з гематохезією в амбулаторній педіатрії. Матеріали та методи. Проведено огляд 60 джерел (2017–2025) за темою із баз PubMed, Google Scholar, ScienceDirect. Результати та обговорення. Поява крові у калі вимагає від лікарів амбулаторної практики прискіпливої диференціальної діагностики для раннього виявлення важких патологій. FPIAP – це доброякісна не-IgE-опосередкована алергія, частіше до білка коров’ячого молока, яка переважно виникає в перші тижні життя у іншому здорових немовлят. Це клінічний діагноз, оскільки наразі не існує достовірних біомаркерів захворювання. Додаткові обстеження показані лише за наявності підозри на інші серйозні патології. Основа лікування FPIAP – елімінаційна дієта: для годувальниці – при грудному вигодовуванні; малят на штучному вигодовуванні – переведення на інтенсивно гідролізовані, рідше амінокислотні, суміші. Прогноз при FPIAP сприятливий, толерантність до алергену формується до віку 1–3 років. Висновки. Гематохезія вимагає ретельної диференціальної діагностики з урахуванням всіх можливих етіологічних чинників. Визначення FPIAP як найбільш ймовірної причини гематохезії у немовлят дає змогу уникнути непотрібних обстежень і госпіталізацій. Роль дієти все ще дискутується, а рекомендації щодо доцільності та тривалості елімінації алергену при FPIAP є неоднорідними.