ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ВИБОРУ МАТЕРІАЛІВ В ОРТОПЕДИЧНІЙ СТОМАТОЛОГІЇ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Анотація

Актуальність. Стрімкий розвиток цифрової стоматології та штучного інтелекту (ШІ) розширює спектр технологій, доступних для діагностики, планування лікування, проєктування ортопедичних конструкцій та прогнозування результатів. Вибір матеріалу залишається важливим компонентом ортопедичного лікування, оскільки вибір ортопедичного матеріалу має враховувати механічні, функціональні, біологічні та естетичні вимоги. Мета. Проаналізувати сучасну літературу щодо застосування ШІ в ортопедичній стоматології, з особливою увагою до його потенційної ролі у підтримці вибору ортопедичних матеріалів, інтеграції клінічних і цифрових параметрів, прогнозуванні результатів ортопедичного лікування та персоналізації планування лікування. Матеріали та методи. Проведено наративний аналітичний огляд літератури, опублікованої протягом семи завершених календарних років (січень 2019 – грудень 2025 рр.). Релевантні публікації були визначені в PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science та ресурсах NCBI з використанням комбінацій термінів, пов’язаних зі штучним інтелектом, машинним навчанням, ортопедичною стоматологією, стоматологічними матеріалами, CAD/CAM, коронками, ортопедичними конструкціями, оклюзією та результатами лікування. Публікації тематично аналізували за напрямом застосування ШІ, типом ортопедичної задачі, джерелом даних, клінічною метою, отриманими результатами та обмеженнями. Результати. Проаналізована література демонструє, що ШІ дедалі ширше застосовується в діагностиці в ортопедичній стоматології, плануванні лікування, автоматизованому проєктуванні коронок, визначенні лінії препарування, оцінюванні оклюзії, прогнозуванні результатів ортопедичного лікування та цифрових робочих процесах. Системи CAD із підтримкою ШІ продемонстрували потенціал для підвищення ефективності проєктування та, у вибраних дослідженнях, забезпечення клінічно прийнятної точності прилягання коронок. Водночас доказова база залишається неоднорідною через суттєві відмінності в наборах даних, алгоритмах, процедурах валідації та показниках результативності. Прямі докази на користь незалежно валідованих систем ШІ для індивідуалізованого вибору ортопедичних матеріалів залишаються обмеженими. Отже, сучасні дані переважно підтримують використання ШІ як інструменту підтримки клінічних рішень, а не як автономної системи вибору матеріалу. Висновки. ШІ має значний потенціал для підтримки індивідуалізованого вибору матеріалів та планування ортопедичного лікування шляхом інтеграції численних клінічних і цифрових параметрів. Водночас сучасні дані не підтримують розгляд ШІ як автономної заміни професійного клінічного рішення. Пряма валідація систем ШІ, спеціально розроблених для вибору ортопедичних матеріалів, залишається обмеженою, а багато прогностичних моделей потребують ґрунтовнішої зовнішньої валідації та проспективної клінічної оцінки. Отже, найбільш доцільною сучасною моделлю є підхід «людина в контурі» (human-in-the-loop), за якого ШІ доповнює, а не замінює клінічну експертизу.