АЛІМЕНТАРНА КОРЕКЦІЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ: КОНЦЕПТУАЛЬНА РОЛЬ СПЕЦІЙ (КУРКУМА, ШАФРАН, ІМБИР, КОРИЦЯ) ТА ГІПОТЕЗА ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ ЗА ТЕМПЕРАМЕНТОМ

Анотація

Узагальнити сучасні наукові дані щодо ролі харчування та спецій в аліментарному супроводі психосоматичних захворювань і обґрунтувати можливості персоналізації харчових рекомендацій з урахуванням індивідуально-психологічних характеристик, зокрема темпераменту. Матеріали і методи. Дослідження виконано у форматі наративного огляду наукової літератури. Для аналізу використовували публікації, присвячені взаємозв’язку психоемоційного стресу та харчової поведінки, персоналізованому харчуванню, впливу якості раціону на психоемоційне благополуччя, ролі осі «мікробіота – кишківник – мозок», клінічним ефектам окремих спецій та їх біологічно активних компонентів, а також взаємозв’язку індивідуально-психологічних характеристик (зокрема темпераменту) із харчовим вибором. Пошук джерел здійснювали в базах даних PubMed/MEDLINE та Google Scholar. Пошук проводили у період 01.05.2026-01.07.2026. Пошукова стратегія формувалася на основі комбінацій ключових слів і охоплювала такі тематичні блоки: «psychological stress», «eating behavior» / «dietary behavior»; «diet quality», «mental health» / «depression» / «anxiety»; «personalized nutrition»; «microbiota-gutbrain axis», «diet» / «depression». Критерії включення: – публікації в рецензованих наукових виданнях; – систематичні огляди, метааналізи та рандомізовані контрольовані дослідження; – публікації переважно за період 2020–2026 рр.; – дослідження за участю дорослих осіб, присвячені взаємозв’язку харчування, окремих спецій або їх біоактивних компонентів із психоемоційним станом, стресом чи харчовою поведінкою, а також дослідження ролі темпераменту/особистісних рис у харчовому виборі; – окремі більш ранні (до 2020 р.) публікації — фундаментальні концептуальні огляди, ключові пілотні клінічні дослідження (зокрема «SMILES») або базові механістичні огляди осі «мікробіота – кишківник – мозок», що мали визначальне значення для формування доказової бази напряму. Критерії виключення: – публікації без рецензування (тези конференцій, матеріали ЗМІ). Принцип відбору публікацій. Пріоритет надавався дослідженням з найвищим рівнем доказовості (систематичні огляди й метааналізи рандомізованих контрольованих досліджень, рандомізовані контрольовані дослідження). Результати. Психоемоційний стрес асоціюється зі змінами харчової поведінки, зокрема з підвищенням імовірності несприятливого вибору продуктів. Загальна якість раціону, включно з обмеженням ультраоброблених продуктів і регулярністю прийомів їжі, послідовно пов’язана з психоемоційним станом. Персоналізовані харчові втручання є перспективними, однак їх перевага над стандартними підходами залишається неоднорідно підтвердженою. Найбільший клінічний інтерес серед спецій становлять шафран і куркумін, для яких накопичено дані рандомізованих досліджень та метааналізів щодо окремих показників депресивної й тривожної симптоматики, водночас результати досліджень стандартизованих препаратів не можна безпосередньо переносити на кулінарні кількості спецій через істотні відмінності в біодоступності. Темперамент запропоновано розглядати не як критерій вибору конкретної спеції або дієти, а як потенційний модифікатор способу впровадження харчових рекомендацій. Висновки. Аліментарний супровід доцільно розглядати як складову комплексної допомоги пацієнтам із психосоматичними захворюваннями. Спеції можуть використовуватися для органолептичної персоналізації здорового раціону, а перспективні дані щодо шафрану та куркуміну потребують обережної клінічної інтерпретації. Урахування темпераменту може бути корисним для адаптації поведінкової стратегії та підвищення прихильності до харчових рекомендацій, однак запропонована модель потребує подальшої клінічної перевірки.