ІМУННИЙ ІМПРИНТИНГ ПРИ ГРИПІ: КЛІТИННІ МЕХАНІЗМИ, КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ВАКЦИН НОВОГО ПОКОЛІННЯ

Анотація

Віруси грипу залишаються однією з провідних причин сезонної захворюваності та смертності у світі, тоді як ефективність сучасних вакцин значною мірою залежить не лише від антигенної відповідності вакцинних і циркулюючих штамів, але й від індивідуального імунологічного досвіду. Одним із ключових механізмів, що визначає характер постінфекційної та поствакцинальної імунної відповіді, є імунний імпринтинг, відомий також у класичній літературі як феномен Original Antigenic Sin. Метою роботи було узагальнення сучасних уявлень про клітинні й молекулярні механізми імунного імпринтування при грипі, аналіз його клінічного та епідеміологічного значення, а також оцінка перспектив використання цієї концепції у створенні вакцин нового покоління. Роботу виконано у форматі наративного огляду сучасної наукової літератури з використанням міжнародних наукометричних баз даних PubMed, Scopus і Web of Science. Проаналізовано роль В-клітин пам’яті, довгоживучих плазматичних клітин, гермінативних центрів і Т-фолікулярних хелперів у формуванні імунологічної пам’яті, висвітлено вплив антигенної дистанції між послідовними штамами вірусу на ефективність природного та вакцинального імунітету, а також розглянуто сучасні підходи до антигенної інженерії, спрямовані на модифікацію вже сформованої імунної пам’яті. Показано, що імунний імпринтинг є фундаментальною властивістю адаптивного імунітету, яка залежно від антигенного контексту може забезпечувати як широкий перехресний захист, так і обмежувати формування нових імунних специфічностей. Використання сучасних платформ вакцинної інженерії, системної імунології та високопродуктивних технологій відкриває перспективи для створення універсальних вакцин проти грипу, здатних раціонально модифікувати імунологічну пам’ять і забезпечувати тривалий широкий захисний імунітет