ХАРЧОВА ГРАМОТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З РЕАБІЛІТАЦІЇ: ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Анотація

Харчова грамотність є важливою передумовою формування здорової поведінки та профілактики неінфекційних захворювань. Особливого значення вона набуває у підготовці фахівців з реабілітації, професійна діяльність яких передбачає профілактичне консультування та модифікацію поведінкових факторів ризику. Мета дослідження. Оцінити рівень та структуру харчової грамотності майбутніх фахівців з реабілітації, визначити її взаємозв’язок із харчовою поведінкою та професійною готовністю до здійснення профілактичного консультування щодо здорового харчування. Матеріали та методи. Проведено поперечне дослідження із застосуванням анонімного анкетування 160 здобувачів першого рівня вищої освіти спеціальності «Терапія та реабілітація» освітньої програми «Фізична терапія, ерготерапія». Результати дослідження та їх обговорення. Загальний рівень харчової грамотності студентів становив 3,53±0,57 бала. Найвищі показники встановлено за компонентом «Знання про нутрієнти» (3,93±0,69), найнижчі – за компонентом «Планування та практичні навички харчування» (3,24±0,74), що свідчить про розрив між теоретичними знаннями та їх практичним застосуванням. Виявлено статистично значущі відмінності залежно від курсу навчання, причому найнижчі показники характерні для студентів першого курсу. Попри позитивне ставлення до ролі здорового харчування, професійна впевненість щодо консультування пацієнтів залишалася недостатньою. Висновки. Харчова грамотність майбутніх фахівців з реабілітації характеризувалася нерівномірною сформованістю окремих компонентів, а практичні компоненти були сформовані гірше, ніж когнітивні. Результати обґрунтовують необхідність посилення практико-орієнтованої підготовки, розвитку компетентностей із профілактичного консультування та інтеграції питань харчової грамотності в систему професійної освіти