Соціальні детермінанти здоров’я людини та суспільства: від проблем оцінки до розроблення практичних заходів
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7676/2023.1.01Ключові слова:
соціальні детермінанти здоров’я, комунікація, громадське здоров’я, неінфекційні захворювання, спосіб життя.Анотація
Мета – оцінити об’єктивні вияви окремих соціальних детермінант та порівняти їх із суб’єктивними переконаннями населення України про вплив соціальних чинників на здоров’я населення загалом або окремих осіб. Матеріали та методи. Проаналізовано дані щодо рівня освіти, фаху, задоволеності життєвими факторами (здоров’ям, матеріальним станом, роботою, друзями, сім’єю), грамотності стосовно здоров’я (куріння, стереотипів, миття рук, вакцинації), рівня фізичної активності за результатами самооцінки та аналізу типових рухових практик. Результати. Вищий об’єктивний рівень фізичних навантажень демонструють особи, які вважають сім’ю та друзів вагомими чинниками впливу на здоров’я суспільства (сім’я: 6,9 б. vs 5,4 б., p=0,01229; друзі: 7,2 б. vs 5,4 б., p=0,01084), а вагомою детермінантою особистого здоров’я – самосвідомість (7,4 б. vs 5,6 б., p=0,01663). Ставлення населення до детермінант здоров’я суспільства є відображенням теоретичного знання, а типові практики конкретної людини більшою мірою пов’язані зі ставленням до детермінант особистого здоров’я. Унаслідок проведення регресійного аналізу встановлено, що чинники ставлення до соціальних детермінант не демонструють статистично вірогідний вплив на готовність до зміни способу життя. Висновки. Є істотна відмінність у сприйнятті населенням особистого та громадського здоров’я, що має враховуватися під час розроблення інформаційних кампаній у сфері охорони здоров’я. Підвищення ефективності комунікаційних кампаній можливе за рахунок демонстрації шляхів мінімізації ролі перешкод до ведення більш здорового способу життя.
Посилання
Relationship between Determinants of Health, Equity, and Dimensions of Health Literacy in Patients with Cardiovascular Disease / A.C. Cabellos-García, E. Castro-Sánchez, A. Martínez-Sabater, M.Á. Díaz-Herrera, A. Ocaña-Ortiz, R. Juárez- Vela, V. Gea-Caballero. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17. Iss. 6. Art. 2082. DOI: 10.3390/ijerph17062082.
Shouls S., Congdon P., Curtis S. Modelling inequality in reported long term illness in the UK: combining individual and area characteristics. Journal of Epidemiology and Community Health. 1996. Vol. 50. Iss. 3. P. 366–376. DOI: 10.1136/jech.50.3.366.
Understanding the Role of Social Factors in Farmworker Housing and Health / B. Marsh, C. Milofsky, E. Kissam, T.A. Arcury. New Solutions: A Journal of Environmental and Occupational Health Policy. 2015. Vol. 25. Iss. 3. P. 313–333. DOI: 10.1177/1048291115601020. 4. Social Determinants of Health, Race, and Diabetes Population Health Improvement: Black/African Americans as a Population Exemplar / F. Hill-Briggs, P.L. Ephraim, E.A. Vrany, K.W. Davidson, R. Pekmezaris, D. Salas-Lopez, C.M. Alfano, T.L. Gary-Webb. Current Diabetes Reports. 2022. Vol. 22. Iss. 3. P. 117–128. DOI: 10.1007/s11892-022-01454-3.
Gehlert S., Hudson D., Sacks T. A Critical Theoretical Approach to Cancer Disparities: Breast Cancer and the Social Determinants of Health. Frontiers in Public Health. 2021. Vol. 9. Art. 674736. DOI: 10.3389/fpubh.2021.674736.
Health Promotion Glossary / World Health Organization. 1998. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/64546.
Concerns and future challenges of health literacy in the Nordic countries – From the point of view of health promotion practitioners and researchers / K.C. Ringsberg, E. Olander, P. Tillgren, N. Thualagant, A. Trollvik. Scandinavian Journal of Public Health. 2018. Vol. 46. Iss. 20_suppl. P. 107–117. DOI: 10.1177/1403494817743903.
Relationship between health literacy, health information access, health behavior, and health status in Japanese people / M. Suka, T. Odajima, M. Okamoto, M. Sumitani, A. Igarashi, H. Ishikawa, M. Kusama, M. Yamamoto, T. Nakayama, H. Sugimori. Patient Education and Counseling. 2015. Vol. 98. Iss. 5. P. 660–668. DOI: 10.1016/j.pec.2015.02.013.
Health Literacy Mediates the Relationship Between Educational Attainment and Health Behavior: A Danish Population- Based Study / K. Friis, M. Lasgaard, G. Rowlands, R.H. Osborne, H.T. Maindal. Journal of Health Communication. 2016. Vol. 21. Supp 2. P. 54–60. DOI: 10.1080/10810730.2016.1201175.
The grounded psychometric development and initial validation of the Health Literacy Questionnaire (HLQ) / R.H. Osborne, R.W. Batterham, G.R. Elsworth, M. Hawkins, R. Buchbinder. BMC Public Health. 2013. Vol. 13. Iss. 1. Art. 658. DOI: 10.1186/1471-2458-13-658. 11. Measuring health literacy in populations: illuminating the design and development process of the European Health Literacy Survey Questionnaire (HLS-EU-Q) / K. Sørensen, S. Van den Broucke, J.M. Pelikan, J. Fullam, G. Doyle, Z. Slonska, B. Kondilis, V. Stoffels, R.H. Osborne, H. Brand. BMC Public Health. 2013. Vol. 13. Iss. 1. Art. 948. DOI: 10.1186/1471-2458-13-948.
The Health Literacy Toolkit. For Low- and Middle-Income Countries / D.S. Dodson, D.S. Good, P.R. Osborne (eds.). New Delhi : World Health Organization, 2014. 146 p.
Digital health literacy as a super determinant of health: More than simply the sum of its parts / R. van Kessel, B.L.H. Wong, T. Clemens, H. Brand. Internet Interventions. 2022. Vol. 27. Art. 100500. DOI: 10.1016/j.invent.2022.100500.
Hanmer J. Measuring population health: association of self-rated health and PROMIS measures with social determinants of health in a cross-sectional survey of the US population. Health and Quality of Life Outcomes. 2021. Vol. 19. Iss. 1. Art. 221. DOI: 10.1186/s12955-021-01854-1.
Hanmer J. Cross-sectional validation of the PROMIS-Preference scoring system by its association with social determinants of health. Quality of Life Research. 2021. Vol. 30. Iss. 3. P. 881–889. DOI: 10.1007/s11136-020-02691-3.
Любінець О.В., Гржибовський Я.Л. Медико-соціальні детермінанти здоров’я (огляд світової літератури). Укра- їнський медичний часопис. 2020. № 2(136). Т. 2. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.136.175646.
The impact of loneliness and social isolation on health state utility values: a systematic literature review / I.K. Majmudar, C. Mihalopoulos, B. Brijnath, M.H. Lim, N.Y. Hall, L. Engel. Quality of Life Research. 2022. Vol. 31. Iss. 7. P. 1977–1997. DOI: 10.1007/s11136-021-03063-1.
Fischhoff B., Broomell S.B. Judgment and Decision Making. Annual Review of Psychology. 2020. Vol. 71. Iss. 1. P. 331–355. DOI: 10.1146/annurev-psych-010419-050747.
Coleman R., Thorson E., Wilkins L. Testing the Effect of Framing and Sourcing in Health News Stories. Journal of Health Communication. 2011. Vol. 16. Iss. 9. P. 941–954. DOI: 10.1080/10810730.2011.561918.
Людина і світ професій : навчально-методичний посібник / О.В. Мельник, О.Л. Морін, Л.А. Гуцан та ін. ; за ред. О.Л. Мельника. Івано-Франківськ : НАІР, 2015. 160 с.
Low Health Literacy and Health Outcomes: An Updated Systematic Review / N.D. Berkman, S.L. Sheridan, K.E. Donahue, D.J. Halpern, K. Crotty. Annals of Internal Medicine. 2011. Vol. 155. Iss. 2. P. 97–107. DOI: 10.7326/0003-4819-155-2- 201107190-00005.
Developing a measure of communicative and critical health literacy: a pilot study of Japanese office workers / H. Ishikawa, K. Nomura, M. Sato, E. Yano. Health Promotion International. 2008. Vol. 23. Iss. 3. P. 269–274. DOI: 10.1093/heapro/dan017.
Level of health literacy in Latvia and Lithuania: a population-based study / I. Gatulytė, V. Verdiņa, Z. Vārpiņa, Á. Lublóy. Archives of Public Health. 2022. Vol. 80. Iss. 1. Art. 166. DOI: 10.1186/s13690-022-00886-3.
Health literacy and public health: A systematic review and integration of definitions and models / K. Sørensen, S. Van den Broucke, J. Fullam, G. Doyle, J. Pelikan, Z. Slonska, H. Brand, (HLS-EU) Consortium Health Literacy Project European. BMC Public Health. 2012. Vol. 12. Iss. 1. Art. 80. DOI: 10.1186/1471-2458-12-80.
Franz B., Dhanani L.Y. Beyond political affiliation: an examination of the relationships between social factors and perceptions of and responses to COVID-19. Journal of Behavioral Medicine. 2021. Vol. 44. Iss. 5. P. 641–652. DOI: 10.1007/ s10865-021-00226-w.
WHO’s Strategic Communications Framework for effective communications / World Health Organization. Geneva, 2017. 56 p. URL: https://www.who.int/docs/default-source/documents/communicating-for-health/communication-framework.pdf.
Addressing health literacy in schools in the WHO European Region / L. Paakkari, J. Inchley, A. Schulz, M.W. Weber, O. Okan. Public Health Panorama. 2019. Vol. 5. Iss. 2–3. P. 186–190.
Hoyos Cillero I., Jago R., Sebire S. Individual and social predictors of screen-viewing among Spanish school children. European Journal of Pediatrics. 2011. Vol. 170. Iss. 1. P. 93–102. DOI: 10.1007/s00431-010-1276-6.
Applying principles of behaviour change to reduce SARS-CoV-2 transmission / R. West, S. Michie, G.J. Rubin, R. Amlôt. Nature Human Behaviour. 2020. Vol. 4. Iss. 5. P. 451–159.
Health Risk or Resource? Gradual and Independent Association between Self-Rated Health and Mortality Persists Over 30 Years / M. Bopp, J. Braun, F. Gutzwiller, D. Faeh. PLoS One. 2012. Vol. 7. Iss. 2. Art. e30795. DOI: 10.1371/journal. pone.0030795.
Seeking a deeper understanding of “distributed health literacy”: A systematic review / D.M. Muscat, D. Gessler, J. Ayre, O. Norgaard, I.R. Heuck, S. Haar, H.T. Maindal. Health Expectations. 2022. Vol. 25. Iss. 3. P. 856–868. DOI: 10.1111/hex.13450.
Improving behavioural compliance with the COVID-19 precautionary measures by means of innovative communication strategies: Social experimental studies / P. van Empelen, K. Preuhs, L.A. Bakker, P. Buursma, R. Andree, C. Anraad, H.M. van Keulen. PLoS One. 2022. Vol. 7. Iss. 7. Art. e0272001. DOI: 10.1371/journal.pone.0272001.
Communication for behavioural impact (COMBI): a toolkit for behavioural and social communication in outbreak response / World Health Organization, Food and Agriculture Organization of the United Nations, United Nations Children’s Fund (UNICEF). 2012. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/75170.
Karunamuni N., Imayama I., Goonetilleke D. Pathways to well-being: Untangling the causal relationships among biopsychosocial variables. Social Science & Medicine. 2021. Vol. 272. Art. 112846. DOI: 10.1016/j.socscimed.2020.112846.
Genetics of Regular Exercise and Sedentary Behaviors / E.J.C. de Geus, M. Bartels, J. Kaprio, J.T. Lightfoot, M. Thomis. Twin Research and Human Genetics. 2014. Vol. 17. Iss. 4. P. 262–271. DOI: 10.1017/thg.2014.42.
Long-Term Effects of Prematurity, Cumulative Medical Risk, and Proximal and Distal Social Forces on Individual Differences in Diurnal Cortisol at Young Adulthood / S.B. Winchester, M.C. Sullivan, M.B. Roberts, C.I. Bryce, D.A. Granger. Biological Research For Nursing. 2018. Vol. 20. Iss. 1. P. 5–15. DOI: 10.1177/1099800417718955.
