УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНОГО ПРИРОСТУ НАСЕЛЕННЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНОГО ДЕМОГРАФІЧНОГО ПОКАЗНИКА В УКРАЇНІ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ПОГЛЯД

Анотація

Демографічні процеси є одним із визначальних чинників соціально-економічного розвитку держави, формування її трудового потенціалу та забезпечення відтворення населення. Важливе місце серед демографічних показників посідає природний приріст населення, який є інтегральною характеристикою співвідношення народжуваності та смертності й дає змогу оцінити здатність населення до відтворення своєї чисельності. Регіональні особливості демографічних показників, які проявляються та вимірюються в розрізі країн світу та континентів стають предметом обговорення, предметом дослідження та планування міжнародних програм з народонаселення, реалізація яких ініціюється ООН, ВООЗ, Світовим банком. Для України проблема негативного природного приросту набула системного характеру задовго до початку повномасштабної збройної агресії. Поєднання високої смертності зі зниженням народжуваності сформувало стійку депопуляційну тенденцію, яка проявлялася як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Метою дослідження став ретроспективний аналіз умов формування показника природного приросту населення в Україні, його регіональних особливостей. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували дані офіційної статистичної звітності Державного комітету статистики України щодо основних демографічних показників за 2002–2021 рр., зокрема коефіцієнтів народжуваності та смертності, абсолютної кількості народжених живими та померлих, а також показника природного приросту населення. Застосовано медико- статистичний метод, контент-аналіз та графічне моделювання. Результати. Встановлено, що визначальними чинниками формування природного приросту населення є рівні народжуваності та смертності. Ретроспективний аналіз засвідчив стійке перевищення смертності в Україні над світовим рівнем: у 2021 р. коефіцієнт смертності становив 18,5 на 1000 осіб населення проти 8,7 у світі. Одночасно виявлено суттєве зниження народжуваності – з 11,4 на 1000 осіб населення у 2012 р. до 6,5 у 2021 році. Внаслідок поєднання високої смертності та низької народжуваності показник природного приросту залишався від’ємним, поглибившись з –7,6 на 1000 осіб населення у 2002 р. до –11,2 у 2021 році. Виявлено значні регіональні відмінності показника природного приросту – для областей західного регіону України властивими є порівняно менші темпи скорочення чисельності населення, в той час як в Чернігівській, Запорізькій, Харківській областях вони навпаки найбільші. Висновки. Негативні тенденції природного приросту населення України сформувалися задовго до початку повномасштабної збройної агресії та свідчать про тривалу депопуляційну тенденцію. Подальше поглиблення демографічної кризи потребує комплексного вивчення статево-вікової структури населення, фертильності та очікуваної тривалості життя з урахуванням регіональних особливостей.